Якби стіни розмовляли

~lll~

Taylor Swift - I knew you were trouble

~Once upon the time
   A few mistakes ago~

POV Автор

Початок осені.
Початок старшої школи.

Початок кінця.

Але кінець - це і є початок.

- Привітайте нового учня вашого класу.

Темноволоса дівчина підводить погляд і перше що бачить - пару смарагдових очей, які з цікавістю її розглядають.

Пізніше вони будуть розглядати її з любов'ю.

~

POV Cherry

Ласкаво просимо у пеклі, Черрі

Скільки у школі є дівчат з таким іменем?

Можливо, це не мені адресується?

Можливо, це просто співпадіння, і насправді тут не має моторошного контексту?

- Це не співпадіння, - спокійно мовив Люк.
Як він відгадав мої думки? Чому взагалі допомагає?

- Слухай, я розумію твій ступор, і що зараз ти, напевно, запитуєш себе що це все значить. Я теж уявлення не маю якого біса тут відбувається, але краще чимшвидше вирішити що робити далі. - юнак з тривогою вдивляється в моє обличчя.

А він, до речі, вродливий: дуже високий, має міцну статуру, русяве волосся, небесно-блакитні очі, на лиці невелика щетина (вона рідко кому личить, але він один з тих нечисленних винятків), пірсинг, який приковує погляд до рожевих губ, а ще коли він посміхається, появляються милі ямочки...

Черрі Кетрін Мілборн, тобі надійшла записка з погрозою, зосередься.

- Треба збирати валізи і валити в Канаду. - тепер черга Хеммінгса впадати в ступор.

Якщо чесно, гадки не маю що робити.

Хто ж мене так ненавидить?

Так, є парочка людей, які мене не люблять, але щоб настільки?

Гаррі?

Ні. Він не такий.

Ти не знаєш який він зараз, Черрі.