Частина 9

139 6 1
                                    

Чимин пішов. Я пішла в комнату скласти сумку, в неї я поклала воду, одежу(щоб переодітися для танців) і щось перекусити. Потім я пішла в кімнату до Хан Би.
- Хан Би переодівайся, ми через 18 хвилин будемо виходити. - сказала я.
- Окей. - сказала Хан Би.
І я вийшла, пішла в комнату щоб переодітися. Зайшла в комнату і направилася до шкафу, відкрила його і вибрала: сині джинси і толстовку фіолетову з капюшоном. Наділа це все і з сумкою пішла до коридору. Я прийшла, а там вже взувалася Хан Би. Я теж взулася і ми пішли.
Ми йшли мовчки, як тут до мене говорить Хан Би.
- Хан Си, у мене таке відчуття що я колись уже бачила Чимина. - сказала Хан Би.
- Може ти його десь зустрічала поглядом? - запитала я - Добре подумай.
- Мабуть ні, хоча... Да, одного разу ми зустрілися поглядами в кафе, але йому потім зле стало і я пішла. - сказала Хан Би.
- Ось ти і згадала де саме його бачила. - сказала я.
- Кстаті ти мені мала сказати, чого Чимин завис коли він подивився на мене. - сказала Хан Би.
- Ну, діло в тому, що ти похожа на його сестру. - сказала я.
- Да? А можеш показати її фото? - сказала Хан Би.
- Нажаль не можу. - відповіла я і подивилася у низ.
- Чого? - запитала Хан Би.
- Бо вона у 13 років померла. - сказала я.
Хан Би подивилася на мене з великим шоком.
- Як? Чому? - запитала Хан Би.
- В неї виявили смертельну хворобу, ще причому на останній стадії. - сказала я.
- Бідолашка. - сказала Хан Би.
- Тому я тебе прошу, поводься як завжди, хвали його, будь на його стороні, завжди посміхайся. Добре? - запитала я.
- Добре. - сказала Хан Би.
- І ця розмова хай залишиться в секреті. - сказала я.
- Ага. - сказала Хан Би.
Через 20 хвилин ми були коло "Спортік". Ми чекали на інших. 12:55, прийшов Чимин.
- Опять, привет. - сказав Чимин.
- Привет. - сказала я.
- Привет. - сказала Хан Би і усміхнулася.
- Вони ще не прийшли? - запитав Чимин.
- Неа. - відповіла я.
- Ну то подождем. - сказав Чимин.
Ми подождали 15 хвилин і вже всі прийшли.
- Привіт. Вибачте що запізнились. - сказав Мин Хо.
- Привіт. - сказав Чимин.
- Привіт. - сказала я - Так, знайомтесь це моя сестра Хан Би.
- Привіт. - сказала Хан Би.
- Привіт, я Жон Гуан.
- Привіт, я Мин Хо.
- Привіт, я Квон Суа.
- Привіт, я Силь Би.
- Так, йдемо? - запитав Мин Хо.
- Да! - відповіли всі гуртом.
Ми зайшли, і розійшлися по роздягалкам. Ми з дівчатами зайшли переоділися. Хан Би носила мою сумку...
І так ми всі зійшлися в одній студії.
- Народ у кого пісня? - запитав Чимин
- У мене. - відповіла Квон Суа.
- То іди і включи пісню. - сказав Чимин.
- Окей. - сказала Квон Суа і пішла підключила телефон.
Коли вона прийшла, то ми трохи розімнулись, повторили рухи з нею.
- Хан Би можеш включити пісню? - запитав Мин Хо.
- Да, а як називається? - запитала Хан Би і підійшла до телефона.
- "Kokki Jamp" - сказала Квон Суа.
- Ага. - сказала Хан Би.
Хан Би включила і ми почали танцювати. Я трохи збивалася бо погано запам'ятала рухи, але на другий раз мені Чимин показав як рухи танцюються. Вже десь на 5 чи 6 раз ми всі красиво станцювали. Пізніше ми вирішили зробити передишку. Я з Чимином підійшли до Хан Би і сіли коло неї.
- Вау, ви так класно танцюєте. - сказала Хан Би поки доставала воду.
- Дякую. - сказав Чимин і посміхнувся.
- Пасіб. - сказала я.
Я попила води і дала попити Чимину. Він теж попив і я дістала вкусняшок, шоб ми поїли, дала Чимину і Хан Би. Ми перепочили і знову взялися танцювати.
Через 50 хвилин ми вже потренерувалися і переоділися. Вийшли з "Спортік".
- В кафе? - запитав Чимин.
- Да! - відповіли всі гуртом.
Ми пішли в кафе, зайняли столик, замовили їжу і стали чекати на замовлення.
Коли я говорила з Мин Хо про тренеровку, то побачила що Силь Би в прямому чіплялся до Чимина.
- Чимин, ти сьогодні круто потренерувався. - сказала Силь Би - Навчиш мене так танцювати?
- А чого ти у Мин Хо не попросиш? Він теж круто танцює, або у Жон Гуана? - запитав Чимин.
- Ну Чимина~а. - сказала Силь Би.
- Отстань. - сказав Чимин і ближче підсів до Хан Би.
- Чимина~а. - ще раз сказала Силь Би.
- Силь Би, тобі ж сказали відстань. - сказала Хан Би.
- А ти не лізь у не свою діло. - сказала Силь Би.
- То ти не лізь до Чимина. - першою встигла сказати я заступаючись за Хан Би і Чимина.
- Ой. - сказала Силь Би і отвернулася.
Через 9 хвилин нам принесли наше замовлення. Ми поїли і вийшли з кафе. Ми попрощались і розійшлись. Я, Хан Би і Чимин йшли одною дорогою... Коло мого дому.
- Чимин може сьогодні побудеш з нами? - запитала Хан Би.
- Добре. - сказав Чимин і посміхнувся.
Ми зайшли в дім, роззулись і пішли в зал дивитися телевізор. Минуло 30 хвилин.
- Я зараз прийду. - сказала Хан Би.
- Добре. - сказала я.
Через 3 хвилини приходить Хан Би.
- Хан Си, а можна мені погуляти 2 годинки? - запитала Хан Би.
- Добре, але щоб у 19:00 була вдома або біля дому. - сказала я.
- Окей. Если шо буду дзвонити або писати. - сказала Хан Би.
- Ладно йди. - сказала я.
- Дякую. - сказала Хан Би.
І Хан Би пішла. Ми залишилися і дальше дивилися. Потім до мене сідає Чимин.
- Шо таке Чимин? - запитала я дивлячись на нього.
А Чимин взяв і поцілував мене. И опять цей поцілунок, страсний і мокрий💦. Потім він мене поклав на диван і цілував уже шию, а за нею плечі. І знову залишив на плечі засос.
- Ти в курсі, шо у тебе солодка шия? - запитав Чимин.
- Неа. - сказала я і посміхнулася.
Після цього Чимин взяв мене і посадив собі на коліна, і обійняв мене.
- Я тебе і Хан Би, в обіду не дам. - сказав Чимин.
А я лише обняла його і сказала.
- А ми будемо про тебе піклуватися. - сказала я.
   Ми просиділи 5 хвилин. Як мені приходить смс від Хан Би:
"Допоможи! Мене викрали і я зараз у підвалі школи...".
   В мене був шок коли я прочитала і відразу злізла з Чимина.
- Чимин, збираємося. Бистро! - сказала я.
- Що сталося? - запитав Чимин.
- Хан Би викрали. - сказала я.
- Як? Хто? - запитав Чимин і швидко одягався.
- Я незнаю, але мені вона написала, що вони у шкільному підвалі. - сказала я.
- Взуваємося і біжимо! - сказав Чимин.
   Ми взулися, я швидко закрила дім і ми побігли до школи. До неї бігти було не довго, хвилин 9 ми прибігли. Стали передихнули і вірвалися у підвал. Ми у кутку побачили світло і направилися туди, трохи ближче підійшли, то побачили що Хан Би избивають дівчата, а хлопці просто стоять і посміхаються. Їх було 3 дівчини і 3 хлопця. Ми пішли до них.
- Ей, ви шо робите? - запитав Чимин, коли ми ще до них не підійшли.
- А ти хто? - запитав якийсь хлопець.
   Всі мигом подивилися в нашу сторону, і одна з дівчат, нишком сказала.
- Атаз. Це сестра цеї дури. - сказала вона.
- Боже і шо вона нам зроблять? - запитала головна.
- Вона то може і нічо, а от той хлопець, далеко видно не дрищ. - сказала та, що обізвала мою сестру дурою.
- То я дешо запитав! - сказав Чимин і підійшов до головної з дівчат.
   А я підбігла до Хан Би.
- А ти вопше хто? - запитала головна.
- Той хто не дасть Хан Би в обіду. - сказав Чимин.
- І шо ти нам зробиш? - нагло запитала головна.
   Чимин як це почув, то зі злості взяв її за коси, притягнув до себе стукнув у живіт і відпихнув у бік.
- Ах, ти скотина. - сказав хлопець і підбіг до Чимина щоб вдарити, але Чимин ухилився від удару.
   Той хлопець врізався у стопв який стояв там. Потім другий і третій хлопець нападали на Чимина, але він добре бився.
   Тим часом, та головна підвелася і направилася в мою сторону з девками.
- А ти чого захищаєш її? Ану бризь звідси. - сказала головна.
- Шо!? - запитала я, встала і підійшла до неї - Ти як з старшими розмовляєш?
- Як хочу так і говорю, ти ніхто! - сказала вона.
- Таксс... - сказала я і зібрала всю злість у кулак - Якщо я ще раз побачу що ти знущаєшся з її, або говориш щось погане в її адресу, то повір тобі буде дуже не солодко. - сказала я і тикала в її пальцем, чим вона відводмла назад а я підходила до неї.
- Боже, і шо ти мені вже таке зробиш? - запитала вона.
   Чимин як уже побив хлопців, то почув це і підійшов до мене. Став навпроти теї дівки, він стояв коло мене.
- Вона то може і нічо. А от я можу. - сказав Чимин - Мій батько генерал міліції, а мати головний суддя. Ну то як будеш викручуватися? - запитав Чимин і склав руки.
-Шо!? Та ви не докажете! - крикнула головна.
- Правда? - запитав Чимин - А тепер дозволь... - сказав Чимин, підійшов до головної взяв її за плечі і розвернув у другу сторону - А тепер подивись туди і посміхнись. - сказав Чимин і пальце показав на камеру, яка все це записувала.
   Вона стояла і не знала шо робити.
- Все шо ви тут робили - записано на камеру. Да ще по центру, прям знала де ставати. От тепер ви точно нікуди не дінетесь. - сказав Чимин.
- Ха, я запис заберу, і ви нічого не докажете. - сказала головна.
- Тссс... - мовив Чимин з посмішкою - От дурненька. Мій батько генерал, а я як знаю у міліції є всі записи з камер спостережень таких забудов. А ще Хан Би може сказати, що ви її избивали, бо ви коли її б'єте то остаються синяки, подряпини та інше, і якщо Хан Би пройде обстеження, то експертиза доведе що це побої. Так шо ти влипла, дорогуша. - сказав Чимин.
   Дівчата злякалися і побігли.

Бабник - Пак Чимин [Завершено]Место, где живут истории. Откройте их для себя