Подорож до невідомого

Розділ 8

     Містом розносилася чудесна музика в перебій різним запахам. Пахло тут і смачненькими булочками й тістечками, різними спеціями, що ними обробляли м'ясо й не тільки. Довкола стояв справжній ажіотаж. Люди бігали з місця на місце. По вулицях роз'їжджали карети й чоловіки на конях у повній збруї. Де-не-де стояли вуличні музики від яких і доносилася музика. Недалоко од них були акробати та циркачі, що паказували різні трюки - один чоловік ковтав вогонь, щоб потім ним дихнути. Ще двоє біля нього літали в повітрі, стрибаючи, вигинаючись і роблячи усіляки неможливі речі в повітрі. Вони збирали навколо себе юрбу дітлахів з роззявленими очками, та й їхні батьки були у захваті від майстерності.

     Вуличка якою вони пішли також була всіяна квітами та різною зеленню. Довкола були відкриті найрізноманітніші крамниці й забігайлівки. Річард та Діаною вибрали саме таке місце для проведення їхнього спільного часу, подалі від решти. Змішавшись з натовпом, вони проштовхувалися кудись уперед. Спереду ішов Річард тримаючи її за руку. Відійшовши досить далеко від місця зустрічі, вони нарешті спинилися на невеличкій площі посеред якої стояло невелике дерево, огорнуте здоровезним ланцюгом. Збоку од нього стояли лавочки. Тут було набагато тихше аніж на вулиці, сюди музика менше доносилася. Хлопець потягнув Діану на одну з цих лавочок.    

      Місце виявилося досить затишним. Річард був дуже радий такій місцині й компанії. Він навіть не помітив настрою Діани, за награною посмішкою.

- Як тобі?- запитав він.

- Що саме?

- Ну ми нарешті разом, решта десь далеко. Можна ж нарешті розслабитися трошка.

- Хмм.- дівчина якось понуро відповіла на це питання й опустила голову. 

    Спочатку вона вивчала своє плаття, потім перейшла до черевичків, далі погляд піднявся трішки вище - на їх переплетені руки в замок. 

- Знаєш...  

- Що? - зараз він вже уловив нотки, що проскакували в голосі його дівчини.

- Ну... ось це..,- вона відгорнула шматок своєї сукні й показала свою ніжку.

  Хлопець спочатку не зрозумів до чого це, а потім придивився уважніше. Біля кісточки проступало чорне невеличке тату у вигляді ланцюга, що охоплював замок. В ньго аж очі округлилися.