Розділ 6

67 8 0
                                    

   Неподалік академії був непримітний на перши погляд лісок. Хоча він був дуже густо засаджений деревами різних розмірів. Тому зверху навіть не скажеш наскільки він великий чи малий, і що в ньому живе.  Всередині було більш рідше й дерева утворювали своєрідне поле. Саме тут і проходило перше ознайомлення Софі з її силами.

  Вже впродовж години вона слухала все, що казала їй принцеса й чемно підкорялася усім вказівкам. Розпочалося " тренування" з відчуття сили, що протікає тілом. Потрібно було розслабитися й сконцентруватися на зовнішньому світі. Потім взяти глибше й відчути як світ наповнюється силою. Як природня енергія проходить крізь усе сповнюючи всіх силами. Хоча спочатку дівчині вдалося почути лише спів якихось пташок, стукіт дятла, як шелестить трава, як вітер колише дерева.  Та як тільки вона відключила свою свідомість вона відчула це. Невідома раніше енергія проходила крізь неї. Від самих кінчиків пальців і аж до макушки даруючи невідану раніше силу. 

 Тепер вони могли приступити далі. Принцеса постійно нарікала, що це тяжко розпочинати з основ і як же їй тяжко, але куди було діватися. Софі на це лише усміхалася й продовжувала робити далі вказівки. А далі стало цікавіше. 

"Сконцентруйся. Уяви якийсь предмет у себе в руці. Спробуй з чогось знайомого. Потрібно чітко уявити картину того, що хочеш. А далі спробуй спрямувати на це енергію"

-Що???- дівчина дивилася трохи розгублено перед собою.

  В голові поставало лише одне й те ж питання "Як спрямувати енергію". Але поки не спробуєш не дізнаєшся. Отож вона знову заплющила очі.Виставила руку перед собою і спробувала щось уявити. В голову нічого не приходило. Щось знайоме...

"Розплющ очі. Що це таке?"

Дівчина послухалася й розплющила очі. В її руці лежав до болю знайомий їй предмет. Червоного кольру з вигравіруваними золотими драконами по цілому витягнутому корпусі.

-Це ручка, мого тата. Моя улюблена.- усміхнулася дівчина. 

Зазвичай вона б придумала щось простіше адже фантазія в неї хороша, але в таких умовах проявивя сум за домівкою. Тому в голові спливла картина того знайомого їй найблище. Вона зняла ковпачок і глянула на перо ручки. Воно було красиво вигравіруване. Унизу золотого пера виднілися літери фірми, а знизу під пером примостилася літера "F". Ця літера обозначала товщину пера.

Подорож до невідомогоWhere stories live. Discover now