Розділ 14

23 4 0
                                    

- Тепер спробуй. Те, що ми вивчили останнього разу.

    Дівчина зайняла свою позицію, стала в стійку й випустила ланцюг, що був вкритий золотавим сяйвом, з руки.  Він полетів просто  у повітрі й затягнувся в дівчини, що там зависла, по всьому тілу. Її очі знову були просто очні яблука від яких йшло невелике світло. Ось ланцюг як за чиїмсь велінням пройшов в тіло й обхопив самісіньке серце. 

- Молодчина. Тепер тягни. 

- Ні, їй ж боляче.

- Тягни. - дівчина скривилася.

    Те що було на подобі дівчини схилило голову на бік й слідкувала за тими унизу. Вигляд був у неї як у дитини, якій щойно показали щось нове й заворожуюче. "Вау" сказала б дитина й пішла вивчати новинку, та тут не так. Летюча дівчина була скута ланцюгом й не могла поворухнутися. Крім тих двох за дійством спостерігали ще трійко пар очей. Ті що вже переводили дух після безперервних серій магічних чи бойових атак. Піт лився з них рікою, вони ледве сиділи.

- Тягни. - повторив чоловік.

   Але та чітко стояла на своєму. Й навіть трохи пропустила свій ланцюг. 

- Гаразд. Демонстрація. Я покажу на перший раз.

   Чоловік підійшов ближче схопив ланцюг й потягнув його на себе з такою силою, що літаюча дівчина потягнулася за інерцією на них. Ось він ще раз потягнув з більшою силою - вона гримнулась додолу спльовуючи кров. Чоловік не відпускав ланцюг, а дівчина зайшлася криком. Вона випльовувала море крові. Хотіла вирватися з болючих пут та їй цього не вдавалося.

- Що з нею?! 

- Що ви зробили?! - закричали оточуючі на дядька. Той незворушно споглядав за мученнями дівчини. 

   Ще трішки дівчина пововтузилася, але потім крик геть стих й вона просто знепритомніла. Ерік хотів підійти та сил не вистачало навіть щоб поворухнути мізенець. Та це й не знадобилося. Дівчина різко розплющила очі, що й далі світилися. З легкістю розірвала ланцюг й за мить стояла вже рівно на своїх двох, а тоді очі згасли вона ледь похитнулася, але втрималася на ногах.

- Один на один, - кинула дівчина.

  На обличчі сяйнула хитра посмішка й в очах мигнув вогник. 

- Обирай..., - відповів учитель Войт.

    Нічого не сказавши дівчина зробила різку атаку.

Подорож до невідомогоWhere stories live. Discover now