|Shot of truth|

Глава 5

-Приємно познайомитись,- нарешті відповідаю я досі нічого не розуміючи.

-Чаю? Можливо щось поїсти?- запитує Том схиляючись до мене.

-Ні,дякую,-відповідаю я. -Чому я тут і що взагалі відбувається?- спокійно задаю питання я. Ніколи не нервувала дарма або нічого не дізнавшись тому і зараз тримаю себе в руках.

-Це довга і заплутана історія. Ти впевнена,що готова?- запитує Маск кидаючи на мене схвильований погляд.

-Думаю,гірше вже не буде,- відповідаю я та відкидаюсь на спинку дивану,оскільки сил в мене досі немає.

Що поганого вони можуть мені розповісти? На вигляд їм років двадцять три,а Єві близько дев'ятнадцяти. Що серйозного могло трапитись і як вони до цього причетні?

-Що ти знаєш про свою бабусю?-знову запитує хлопець.

-Вона померла більше року тому, від сердечного приступу,-розповідаю я,- яка зараз різниця?

-Справа в тому, що вона не померла,-починає розповідати Антон.

Мій приголомшливий погляд дав зроміти хлопцеві,що я цього ніяк не очікувала і він почав пояснювати.

-Вона з групою німецьких вчених переїхала до Росії в березні 1945 року.Всі вони були були завербовані і вважаються нацистськими злочинцями. Загалом їх було 4, один з них зараз мертвий. Так ми думали і про Хельгу Гермелін,як насправді звати жінку,яку ти вважала бабцею,але насправді вона лише підлаштувала свою смерть.-розповів він нахлиляючись вперед.

-Хельга? Я знала її як Варвару Олексіївну і ніколи навіть не змогла б подумати, що вона нацистська злочинниця,-ошелешено запитую я,бо не можу повірити.

-Вона була жорстоким охоронцем, садисткою, яка била жінок і дітей на їх шляху в газові камери, особисто брала участь в селекції в'язнів до страти. У концтаборі,де працювала з 1942, познайомилась з      Вальтером Гофманом та Фрідером Екштайном-
Вони об'єднались і створили спільний проект,який не змогли там завершити і тому переїхали сюди,а вдають мертвих щоб працювати в підземеллі над незавершеним.

-Для чого їй це? Навіть якщо все,що ви кажете правда,хоч в це слабо віриться, то чому вона зробила це? І чому не могла продовжувати переховуватись,для чого вдає мертву?-з сумнівом продовжую запитувати.

-Бо вони планують щось серйозне. А вважаються мертвими, хоч це не так, щоб не відволікатись, бо підійшли дуже близько до своєї цілі.

-Добре, як на рахунок третього злочинця? Він може володіти потрібною інформацією.

-Чудово мислиш,посміхається хлопець, -Фрідер Екштайн досі живий і легалізує всі розробки компанії, проектом якої вони всі займаються.

"То ж де він?"- подумки запитую і Антон,ніби прочиташи мої думки відповідає:
-Офіційно-пропав безвісти, насправді- в підземеллі продовжує працювати над проектом,який вони створили ще в Берліні,-зовсім спокійно відповідає хлопець.

-Що за проект?

-А це тобі знати не потрібно,-хмурячи брови перебиває Макс.

-То що вам від мене потрібно,якщо ви навіть не розказуєте мені всього?

-Твоя допомога,-спокійно продовжує хлопець,-інформація про Хельгу. Все,що тобі відомо.

-Ви тримаєте мене тут,підлаштували мою смерть і сподіваєтьсь на допомогу?-з легким насміхом запитую я.

-Це в твоїх інтересах,-втручається Макс,-ти ж не хочеш померти?
 
-----------------------------------------------------------
Привіт! Відкликнись в коментарях, якщо читаєш цю історію🖤