Небо зі смаком отрути

Вибух був таким сильним, що від даху майже нічого не залишилося. Я могла крізь нього дивитися на блакитне небо. Воно виглядало таким безтурботним. Жодної хмаринки. Просто блакить, яка неначе гіпнотизувала мене. Так і хотілось стояти, і дивитись тільки на неї. Але тепер ця блакить з кожною секундою ставала для мене іншою. Темною, як ніч... На мить мені здалося, що хтось навмисно зробив її такою. Тепер для мене це не просто небо. Це небо зі смаком отрути...

На даному сайті буде розміщено ОЗНАЙОМЧИЙ ФРАГМЕНТ. Для придбання книги звертайтесь у приватні повідомлення або в інстаграм автора.
Дякую кожному, хто читає цю історію. Ви найкращі)