Всі відразу перевели на мене погляд, а я дивилася на Ченя який мав вимкнути апарат. - Відійшов він нього!!! Відійшов від ліжка!!!! - крикнула я. - Єнджу!! - поглянув він на мене. - Ми вже вчора з тобою про це говорили! Вибачте - повернувся він до своїх колег. - Не думай навіть чіпати апарат!- підійшла я і стала перед ним. - Я їду в Сеул і забираю його з собою. Там є хороша лікарня і він обов'язково прийде до тями. - Єнджу, що ти несеш? Який Сеул? Як ти туди попадеш? - засміявся він. - Мій майбутній чоловік, забирає мене, хоче щоб ми жили разом - я збрехала, оскільки розуміла, що правду казати не можна. - Чоловік? - засміявся той. - Ммг - махнула я головою - я прийшлю запрошення на весілля. - Оо Боже, Єнджу, сестричко ти ще довго? - зайшла в палату Мія і зняла окуляри, а я здивувалася. - Ти ж знаєш, що мій брат дуже сильно любить тебе і ревнує, а ти ще тут з якимось лікарем говориш. - А ви хто? - запитав Чень. - Оо вибачте, не представилася, я Мин Мія, сестра майбутнього чоловіка Єнджу, в нас з нею хороші відносини тому я називаю її сестрою, а не невісткою. - Єнджу це правда твоя зовиця (сестра чоловіка)?- поглянув лікар. - Так. - Ось - дістала вона гроші з сумки - я хочу, щоб завтра цей пацієнт, цілісний і не поранений знаходився в Сеульській приватній лікарні 3. - протягла вона гроші якомусь чоловіку. - Так, так, звичайно - стали вони посміхатися і переглядатися. - Тоді добре, Єнджу ходімо! - ми вийшли з лікарні та сівши в машину поїхали. Всю дорогу вона мені розповідала про себе, тому стало зрозуміти, що себе любить найбільше. Над вечір ми приїхали до великого, розкішного будинку.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
- Ось ми і приїхали до мого будинку- вийшла вона з машини та взяла свою сумочку. - Чого сидиш? Виходь і ходімо знайомитися з батьками. - Ага- вийшла я з машини та взявши котика і валізу пішла за Мією. - Татусику, мамусь, я дома!! - зайшовши до будинку крикнула Мія та стала розуватися. - Донечка, ми у вітальні!!! - крикнув жіночий голос. - У мене для вас сюрприз - дала вона мені тапочки та ми разом пішли по коридору. - Ось - зайшли ми у велику кімнату, вона виглядала дуже красиво та багато. - Доброго вечора! - вклонилася я жінки та чоловіка які там сиділи. - Ах ти ж мала шлюха! - підбігла до мене жінка та вдарила по щоці. - Жіночко ви що геть здуріли!!!- крикнула я та схопилася за щоку. - Ого, сміливості набралася, та як ти посміла сюди вернутися!!! - все ще кричала жінка. - Мамо, мамо, заспокойся! - підійшла мія. - Це не наша Єнджу!! - Тобто не наша? - поглянули всі на мене. - Так це також Єнджу, але ця дівчина на два роки молодша за сестру та і вона Пак Єнджу. - Донечка щось я нічого не розумію!- підійшов чоловік. - Вона дуже схожа на нашу Єнджу та і вчиться на 2 курсі університету, а я розумію що у компанії будить проблеми якщо не заключити шлюб з сім'єю Мин на певний час. Томууу ця дівчина вийде заміж заміть Єнджу!! - Донечко, а ти в мене геній - обійняв її батько. - Це звичайно добре, що ви все вияснили але вже вечір і я трішки стомилася за дорогу - перебила я їхню сімейну дискусію. - Дівчино, вибачте - підійшла до мене жінка яка вдарила - Я Ким Сона мати Мії та Єнджу, а Це Ким Мінсок мій чоловік та батько дівчаток. - Я Єнджу. - Мамо, тату вона на перший погляд дуже сильно схожа на сестру але якщо придивитися до і не дуже вони схожі- сказала Мія. - Я з тобою цілком згодний- сказав Ким Мінсок- гаразд іди покажи їй кімнату та і сама лягай відпочивати.
