- О Боже, Єнджу як я рада тебе бачити!- переді мною стояла Лія. - Лія, яка приємна зустріч- обійнялися ми. - О і ти тут?!- поглянула Лія на Сухо - А як де без мене- посміхнувся той. Лія і Сухо погано ладнали.- Доречі, що ти тут забула? - Я з братом приїхали... - Стоп,- перебила я її- твій брат також тут, хіба він не закордоном? - Тааак, він приїхав уже, до речі, а ось і він- до кафе зайшов старший брат Лії, який раніше мені подобався а може і досі.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
- Со Джейон!!- погукав його Сухо і той побачивши нас став іти. - Привіт, Сухо- привіталися вони- Привіт, Єнджу! Давно не бачилися. - Привіт.- встала я зі столу. - А це хто?- поглянув Джейон на Юнги та Техьона. - Це Юнги і Техьон вони... Вони студенти нашого університету- посміхнулася я.- А це Со Джейон, наш старий друг і брат моєї подруги Лії. Джейон, може вип'єш з нами кави? - Залюбки- сіли ми за стіл. - Значить студент університету- злісно сказав Юнги мені на вухо. Ми замовили каву та стали говорити. - Єнджу ти вийшла заміж?- поглянув на мене Джейон а я ледве не вдавалася кавою. - Та...- хотів сказати щось Юнги але я його перебила. - Ні, ні, звідки ти таке взяв- засміялася я а Юнги здав мене за бедро. - Каблучка- вказав він на руку. - Ааа то я просто.... Вранці з просоню не правильно одягла- вдягла я каблюку на іншу руку а Техьон і Сухо почали сміятися. - Зрозумів, може сьогодні вечері погуляємо?- взяв він мене за руку яка лежала на столі. - Єнджу нам час іти- схопив мене за руку Юнги і повів на вихід. - Що це було?- йшли ми в сторону парковки. - Ти про що? - Якого чорта, ти не сказала, що заміжня і взагалі зняла обручку!!!? - А тобі яка різниця!?- вихватила я свою руку- Що хочу то роблю тебе це не стосується!!- розвернулася я і стала іти. - Ти куди зібралася!?- схопив він мене за плече. - На пари, в мене намеж бажання сперечатися із тобою. - Ти нікуди не підеш!- підняв та перекинув мене через плече Юнги. - Юнги, відпусти мене!!- кричала я- Куди ти мене несеш!? Вже через декілька секунд ми опинилися біля машини Юнги і він мене посадив на передане клісло а сам сів за кермо. Я хотіла вийти але він зачинив двері і став кудись їхати. - Куди ми їдемо?!- поглянула я на нього.- В мене пара через 20 хвилин. - Не хвилюйся, ми встигнемо!- ми зупинилися на якісь тихій вулиці. - Що встигне....- не встигла я нічого сказати як губи Юнги накрили мої. Я відразу відповіла на поцілунок, незнаю чому але я ніколи не можу втриматися перед Юнги, від його дотиків по моєму тілу пробігав ніби табун муравїв, а в животі оживати тисячу метеликів. В долі секунди поцілунок ставав все більше жаданим та наповненим страсті. Юнги швидко зняв мій піджак та взявши мене за талію посадив собі на коліна не перериваючи поцілунок. Юнги швидко зняв з мене гольф а я із нього толстовку під якою нічого не було. Він став цілувати мою шию, ніжно покусував ключиці а потім зализував ранки язиком. Я відчула як у мою проміжність вперлося тверде достоїнство хлопця, тому не втрачаючи часу стала розщіпувати пояс і штани, мабуть для хлопця це стало зеленим світлом і він швидко загорнув мою спідницю зняв мої трусики та зняв свої штани разом із боксерами. - Він став плавно, на половину входити в мене, ніби хотів мене подражнити і в нього це виходило. -Ааа... Юнгииии... Увійшли в мене...аааа - Моя маленька, скромна дівчинка хоче мене?!- поглянув він прямо мені у очі. - Дууужееее- простонала я та впилася в його губи. - Але ж ти не заміжня- вийшов він з мене та став пальцієями лененько водити по клітору, що зривало мені дах. - Я заміжня, заміііііжня. Мій чоловік Мин Юнги!!! - Хто? - Мин Юнгииии...аааа- різко увійшов він у мене повністю а я схопилася руками в його спину. Юнги пристрасно мене поцілував та став набирати темп. - мммх... Мххх- стонала я в поцілунок а руками зарилася у шовкове волосся Юнги. З кожною хвилиною у машині ставало спекотно і вся машина наповнилася нашими стонами та шльопками тіл. Через півгодини на нас нахлинула хвиля оргазму і після того ми кончили. Юнги відразу ніжно та ласкаво поцілував мене. Цей поцілунок був дуже ніжний ніби він боявся нашкодити мені. Відірвалися ми один від одного лише тоді коли у не наших легенях закінчилося повітря. - Юнги ми уже запізнилися- подивилася я на його годинник. - Ну і що?!- ще сильніше обійняв він мене за талію та став цілувати шию. - У мене зараз навчальний семінар і якщо як запізнюся ще більше мені буде триндець.- сіла я на своє місце та стала шукати свої речі по всій машині. Юнги швидко одягнувся та став їхати до університету. - Що ти робиш?- вийшов Юнги з машин і відкрив мені двері. - Я не можу знайти!- вийшла я з машини. - Що ти не можеш знайти?- поглянув він на мене. - Неважливо - поцілувала я його в щічку та побігла до аудиторії. Після пари коли я вийшла з університету я побачила Юнги який говорив якоюсь дівчиною. - Хто вона така?- спитав мене Сухо. - Я незнаю. Я вперше її бачу.- Хотіла я пройти повз то по дорозі до мене підбіг Івон та положив руку на плече. - Невісточка, ти куди ідеш? - Привіт. Додому, а ти що? - Маю декого тут зустріти. - Зрозуміла. - О Юнги, пішли до нього. - Не хочу. - Та пішли -взяв він мене за руку і став тягти- Ооо я тебе з деким познайомлю. - Привіт Юнги, привіт Скарлет. - Привіт Івон, а це хто?.- поглянула та дівчина на мене. Вона була не кореянкою але виглядала дуже красиво вона висока, худорлява з коротким, русявим волоссям. - Це Єнджу - сказав Юнги. - А це Скарлет- вказав він на неї. - Скарлет Гвін!- протягла вона мені руку. - Ким Єнджу- пожала я її руку. - Скарлет, може я тебе тут чекаю, а ти говориш з Юнги. - Івон, відстань я краще з Юнги побуду.- взяла вона двома руками, руку Юнги. - Ти подивися яка не вихована. Май повагу до старшого брата ато назад у штати поїдеш. - Сестра!?- здивувалася я. - Ну так- поглянув на мене Івон. - Юнги, ти можеш мене відвести? - Скарлет, ти що я їду додому то поїхали разом. - Ні я хочу поговорити з Юнги, я не бачила його дуже довгий час і нам є про, що поговорити- посміхалася вона. - Але Єнджу...- став щось казати Івон. - Нехай Юнги і Скарлет поговорять. Я додому. - Чудово! - посміхнулая Скарлет і потягла Юнги за руку до машини а я пішла. Через пару хвилин до мене під'їхала машина. - Єнджу давай я тебе підвезу- сказав Івон. - Ні, не варто. - Сідай, я всеодно мав привезти сестру додому а так я вільний. - А хіба тобі буде не противно їхати з такою як я? - Єнджу, вибач за той випадок з фотками Лілі. Я дійсно не гарно висказався, і прошу вибачення а за це я можу відвести тебе не додому, а у класний клуб Сеулу. Ну щоб так сказати примиритися, що скажеш? - А знаєш, я згодна і приймаю твої вибачення але всеодно заїдемо додому і переодягнемося.- засміялася я і сіла в машину. Ми швидко заїхали додому і я переодягнулася.
