Глава 10

8 2 0
                                    


– Цього хотіла еллінська богиня магії Геката, – почав свою розповідь Бажан. – Здавалося б, навіщо богині чарів та чаклунства позбавляти себе стількох послідовників? Та ситуація між людьми і магічними істотами в тих краях деякий час була вкрай напруженою. То дракон знищить стадо овець чи спалить селище, то темний чаклун нашле прокляття. Багатьом звичайним смертним це не подобалось. Вони насторожено ставились до таких як ми, не знали чого чекати. А бувало навпаки: людина уявить себе настільки могутньою, що починає використовувати магію чи магічних істот собі на угоду. Далеко не завжди це закінчувалось мирно. Богиня вирішила, що людство недостойне магії. Ніхто вже не міг переконати її у зворотному. Силою та підступом вона змусила свого сина створити заклинання завіси, щоб ці два світи ніколи не перетинались.

– Виходить, ти особисто знав предка мого роду? – перепитала Олександра. – Це так дивно, сидіти тут і слухати таку давню історію з перших вуст.

Бажан усміхнувся і продовжив:

– Його звали Менелаос. Він мав намір створити книгу в якій будуть записані усі знання. Я впевнений, що після нашого прощання, він все ж написав її. Там повинні бути підказки як зняти заклинання, – відповів волхв і, зітхнувши, додав: – Яке ж дивне почуття гумору у долі. Програвши битву за магію в світі людей у своєму часі, я опинився в самому центрі війни за її повернення.

Леся торкнулась його руки, намагаючись дати знати, що рада його присутності. Бо, якби не він, в живих її б уже не було. Пригадала почуте від матері і підтвердила:

– Така книга справді є. Мати розповіла, де її знайти. Але потрібні ще два предмети, що мають бути залученими в ритуалі. Ти знаєш які?

Спогади закружляли перед очима Бажана так яскраво, наче все відбувалось лише вчора. Все ще моторошно від думки, що з того часу проминуло більше як дві тисячі років. Під мурами міста бриніла сталь мечів, що схрестились в жорстокій битві. Спалахи заклинань та гучні вибухи забарвлювали небо в найрізноманітніші кольори. Від ревіння монстрів закладало вуха. Вороже військо майже прорвало оборону і вже от-от мало увірватись всередину. Вони сподівались впоратись власними силами, але чисельність нападників була набагато більшою. Залишався лише один спосіб припинити це безумство та уникнути безлічі жертв – виконати умову, що поставила богиня.

Доля чаклункиWhere stories live. Discover now