-А ви чули до нас новенький прийде?- запитала Хані. -Ти про що думаєш?- невдоволено подивився на неї Йонджун. -Нащо він тобі? -Ну мені цікаво,- відповіла Хан. Джун легенько дав їх по попі.
Джимін цього не бачила, бо розмовляла з мамою. Банчан це прекрасно бачив. А Тейон зняв на камеру.
Хані не почервоніла від сорому, а шльопнула і його, але сильніше.
От це вже Тен побачила. Як завжди Те зняв на камеру. А Чан дивувався з них.
Вийшло так, що вони пропустили лінійку і їм ніхто нічого не сказав.
Їдальня
Йонджун годує Хані, яка на дієті. З боку це виглядає смішно і мило. Тому Тейон з задоволенням зняв це на камеру.
Банчан переклав половину своєї їжі в тарілку Джимін. -Їж! В Австралії таких худих немає,- пояснив Чан. Вони один одному всміхнулись. Тейон теж це зняв.
-Як мило ви поводитесь,- сказав Пак. -Ти про кого саме?- запитав Бан . -Ви всі. Може підете на подвійне побачення?- запитав Тейон. -Що? Ми ж з Джимін не..зустрічаємо,- сказав Чан. -А ви почніть!- Пак підморгнув.
-Вибачте, можна біля вас сісти?- запитав невідомий хлопець. Хоча Банчан його по голосу одразу впізнав. Чи то від злості, чи то від переляку, він ледь не зігнув ложку. Тейон це запримітив.
-Ти, напевно, новенький? Сідай!- сказала Джи. Банчан почав прикривати рукою своє обличчя. Пак і це побачив. Він зробив висновок, що Марк щось погане зробив для Чана. -Як тебе звуть?- запитала Хані.
Йонджун тихо під столом легенько шльопнув Хані по ляшці.
-Мене звати Марк Хілс,- відповів той. -Я Хані. Це мій Йонджун,- сказала Хан. Джун всміхнувся на слові "мій". -Я Тейон,- легенько пожав руку. -Я Джимін,- сказала Тен.- А це Банчан. -Кріс, ти?- запитав Марк.
Банчан вдав, що не почув. Але взявши волю в кулак радісно подивився на нього. -Марк, невже ти?- Бан обійняв хлопця.-Скільки не бачились.
Тейон побачив зміну в поведінці Бана. І поглядом запитав що сталось. Банчан поглядом сказав, що потім скаже.
Марк дивився на Джимін. Банчан дивився то на Марка, то на Джимін. Тейон переводив погляд з Чана на Марка. Хані побачила, як Марк дивиться на Джимін. Йонджун помітив погляд Марка на Джимін.
Після пар
-Ти йдеш?- запитала Джимін. -Мені ще Ханну зі школи забрати треба. Напевно йди сама,- сказав Банчан. - Не завертай у провулок!- і послав повітряний поцілунок.
-Тейон, ти зі мною!- сказав Бан. -Так, що сталось? Чого ти так на Марка дивишся? Хто він тобі? -Колись ми були друзями "не розлий вода". І з часом ми підростали, дорослішали, з'являлась симпатія...І я почав зустрічатись з Джил. Через тиждень я побачив, що вона ходить з ним, говорить, сміється, цілується... А наступного дня вона сказала, що ми розходимось, - сказав Банчан. - Далі він відбив Мію. Я знову почав зустрічатися, знайшов Лінду. Я з нею рік зустрічався, доки вона від нього не залетіла. -Може випадковість? -Я також так думав. Перестав у це вірити коли зустрічався з Ліндою..Але знову,- він затих.- І це ще не все.. Кожний раз перед тим, як Марк відбивав у мене дівчат, мені снився сон..Кожний раз один і той же. Тільки дівчата мінялися.- Чан зупинився.- А на цей раз снилась Джимін... -Жаль тебе..А може ти себе накручуєш? -Я вже не знаю в що вірити,- тихо сказав Чан.
Вони зайшли в школу до Ханни. -Чого ти так довго?- запитала Бан. -Вибач, я трохи затримався. -Привіт,-всміхнувся Тейон. Дівчина ввічливо відповіла і теж всміхнулась.
