-Так от чому ти так бігла,- хлопець всміхнувся. -Буває. -Так. Вибач. -А мене не перший раз сплутали з маніяком.. -Чому? -Я часто запізнююсь і тоді починаю спішити.. Вже звик,- сказав Чан.-Дехто навіть кричав, як біг. -Жаль тебе..Ти такий..милий. Кому ти що зробити можеш? -Ти ще мене не знаєш. -Але можу дізнатись. -Аж страшно стало. Ну дізнавайся. Він простягнув руку до голови дівчини, щоб поправити волосся. Джимін злякалася і хотіла відійти назад, як Банчан схопив її за плечі.
В цю мить до них зайшла мама Банчана. Тен і Бан відступили один від одного. Бан Чонха покликала Чана і герої попрощалися.
Ранок
Джимін прокинулась, зібралась в коледж. Мама дала їй гроші. Вона зібрала потрібні книги і вийшла.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Банчан прокинувся ще раніше, зібрався. Мама теж дала гроші. Він вийшов і побачив Джимін.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
-Зачекай!-сказав Бан і луна рознести ці слова. Тен повернулась і побачила Бана. -Проведеш мене в коледж? Ми вчимося в одному коледжі. -Пішли!
Джимін знала, що її має чекати Тейон. І тому боялась реакції Бачана. -Привіт, Джимін!-хлопець обійняв її. -Здоров! -вже до Бана. -Ти хто?. Що хлопця собі завела? А я? Я вже набрид? Кожний тиждень хтось новий.. Все ми розходимось! Тейон, крутнувши своєю попою, повернувся і пішов. І тільки було видно його жемпер:
