Прийшов Банчан о 2 ночі.
Мама цього не помітила, але помітила Ханна. І ще вона помітила, що він п'яний. Дівчина зрозуміла, що щось не так.
11:54
Банчана розбудив дзвінок від Йонджуна.
-Ти ще спиш😑?
-Так,- сонно і тихо відповів Чан.
-Швидко йди до Тейона😑, в нас до тебе серйозна розмова!
-Добре,- сказав Банчан.
-Швидко! Через 10 хвилин чекаєм.
-Їсти будеш😉?- запитала сестра. -А ти куди🤔?
-Хлопці попросили зайти до них.
Стук в двері.
Відчинив розлючений Йонджун.
Банчан зайшов на кухню Тейона.
-Їсти будеш🙂?- ввічливо запитав Пак.
-Ні, дякую.
Але Тейон всеодно насипав йому гострого рамьону.
-Про що ви хотіли поговорити?
-Чан, ти вчора переспав з Луною🤨?- запитав Йонджун напряму.
-Я переспав з Луною🙁?
-Це я в тебе запитую,- сказав Джун.
Банчану вистрілом повернулись спогади. Він прикрив обличчя руками.
-Невже правда😯?- запитав Тейон він здивування прикривши рот.
-Так😞.
-ЩО? Ти розумієш, що ти накоїв😤?- Джун розлютився ще сильніше.
-Вибачте мене!
-А тоді ти чим думав😡? Вона ж не відчепиться від тебе..і..і Джимін тобі вже не повернути..якщо вона дізнається😤. А повір Луна їй все розкаже😡,- Кім вдарив по нікому невинному столові, але отримав підзатильника від Тейона.
Чан сам сидів і дивувався з себе.
Невже це кінець? Невже все? Невже нічого не можна змінити?
Чому не можна повертати час назад? Банчан цього хотів найбільше.
-А якби вона залетіла😤😡?- продовжував кричати Йонджун.
-Заспокойся🙄!- сказав Пак. - Він невинний! Це все алкоголь!
-Ідея то була його😶,- сказав Джун.
-Ми теж винні. Треба було відмовляти,- сказав Те.
-Йонджун, ти правий! Я знав, що робив.
Обидва хлопці подивились на нього з ДУЖЕ здивованим обличчям😳😱.
-Що ти сказав😮?- запитав Йонджун.-Мені почулось?
-Я знав, що роблю😟..Я хотів, щоб Джимін приревнувала, бо знаю, що Луна розкаже😕..І тоді, можливо, все налагодилося б.
Йонджуну не вистачає на нього злості і здивувань. З перебігу емоціє він нервово засміявся.
-Ти псих😠!- сказав Джун.
-Я знаю😞.
-Ти ж кохаєш Джимін😠,- сказав Кім.
-Я знаю😞.
-Як ти спромігся на таке😮?- запитав Пак.
-Я не знаю😞.
Хлопці побачили на очах Чана сльози.
-Чан, заспокойся🙂! Ти робив все для того, щоб добитись свого кохання😉,- почав заспокоювати Тейон.
-Вибач, я зірвався😶,- почав заспокоювати і Йонджун, перейшовши на спокійний голос. -Але ти ж розумієш, що добрим це не скінчиться?
-Вибачте!
13:11
Чан зустрівся з Луною.
Вона виглядала не так, як завжди. Навіть всміхалась.
-Ти щось хотів😶?- запитала Луна.
-Вибач, що між нами вчора було😶.
-А ти про😶.. Яяя розумію, що між нами нічого бути не може😏..- сказала дівчина.
-Так. Вибач, я тебе..використав😶
-Що😳🥺?- Ім було готова його придушити.
-Ти мені потрібна, щоб провернути одне діло😶..
-Яке😐?- але її це трохи зацікавило.
-Допоможи, будь ласка, добитися Джимін!
-Як?- погодилась вона.
-Побудь моєю дівчиною! Будь ласка! Я тобі заплачу!
-Йонджун, чого ти так накричав на нього?
-Я навіть не знаю,- відповів Кім.
-В цьому теж наша вина😐. Ми його невгледіли..Якби постійно за ним стежили, то точно цього не сталося б😶..Головне далі слідкувати за ним, бо щось піде не так🤔..Серцем чую, щось він собі придумає..
-Луна, будь ласка!
-Добре,- погодилась Ім.
-Дякую!
