Інший кінець ( Укр. версія)

Розділ 2

   Локі сидів в темниці вже декілька тижнів. Тут не було просторо. Одна велика дерев'яна лавка і маленький стіл в кутку кімнати. " Наче б то для якогось бідняка. Цікаво, а що б сталось , якби сюди засунули Старка?" - міркував Принц Асгарда. До нього рідко навідувались. А коли і приходили, то тільки тупі агенти. Вони ставили багато питань, але відповіді не отримували. " Маленькі цуцики. Зроблять все, щоб великий і страшний дядько Ф'юрі погладив їм вуха". Так спливали дні. Нічого не змінювалось. Але одного дня все сталось по-іншому...
  День починався як завжди. Нічого нового. О другій прийдуть агенти-аматори для допиту. Знову Локі мовчатиме, а вони дивитимуться на нього як... як... як на монстра. Правда це не вперше Лафейсон відчуває себе потворою з казок. Це відчуття не зникне ніколи.
  Пробило другу. В дверях замаячила постать. Широкі плечі, темний одяг, високий зріст. На допит прийшов сам Ф'юрі. " Напевно, такій високопоставленій особі, незручно перебувати не в королівських шатах." Нік зайшов, оглянувся і сів на стілець біля столу, який потрібен для агентів, що допитували бога. Запала напружена тиша і нарешті Ф'юрі заговорив:
- Знаєш, ти мовчиш вже дуже довгий час. Правда я сам не заперечую, що до тебе приходили не дуже професіональні агенти. " Тобто, повні ідіоти і дебіли, які шарахаються своєї тіні. Це ти хотів сказати?"- подумки спитав Локі- Наташа на завданні, а інші не мають часу на допит такого, як ти. " Невже великий і страшний дядько Ф'юрі оправдується перед мною? Чи він теж мене боїться?"- продовжував свій монолог Локі- Я вже хотів якимось чином відправити тебе в Асгард, але тут до мене подзвонила Агентка 33. В неї було завдання в Москві. Я не очікував, що вона захоче взяти таку легку роботу, як ти... Але радій, у тебе з'явилася нянька.- сказав Нік, після чого встав і попрямував до виходу.
  В двох кроках від ґрат він обернувся і промовив:
-  Зарубай собі на носі, вона найкраща. Краща тільки Чорна Вдова. Так що відпочивай і набирайся сил, бо скоро твої рани знову кровитимуть - після цієї промови Ф'юрі покинув камеру. 
" Він, що вирішив мене залякати? Не получиться. Та дівка побіжить звідси  вже через хвилину і більше ніколи не зайде в темні приміщення наодинці. Буде весело. І хто знає, може я зможу втекти?...