Розділ 6

79 13 2
                                    

Про цей випадок вони ніколи не згадували. Локі просто прокинувся в камері один, вирішивши для себе, що йому це все приснилося і почав читати книгу залишену Софією. Дівчина ж повернулася , як завжди, в 2 годині і знову не з пустими руками:
-  І що це? - спитав Локі, дивлячись на дивний кусок тіста,  напханий овочами і м'ясом.
- Це шаурма.  Ти на вигляд не дуже здоровий, тому тобі треба нормально поїсти
- Звідки мені знати, що це не отрута? - з недовірою у голосі запитав бог.
- Нізвідки. Ти змушений довіритися мені.-   Принц усміхнувся і взяв дивну страву.  Неймовірно, але це було дуже смачно.
  І знову ця парочка засиділася аж до самої ночі. І говорили вони зовсім не про битву за Нью-Йорк...
  Це продовжувалося вже 2 місяць. Софія приходила кожен день , приносячи мідгарські речі чи їжу або розповідаючи про свій світ. А Локі в свою чергу розповідав дівчині про магію, доблесних воїнів і своє дитинство. Їм було цікаво разом. Їхні розмови були як терапія від самотності і одноманітності. 
  Але звичайно все не було так казково. Ф'юрі ( якому вже вривався терпець) думав , що бог щось заподіяв його " найкращій після Романов агентці " . Тому викликав Софію на серйозну розмову:
- Ти не повинна сидіти з цим божком дні і ночі. Це і так не приносить результату.
- Це неправда. Скоро він усе розповість . Я зрозуміла , що тортури на нього не подіють.
- Чому?
- Тому, що у нього яскраво виражена психолохічна травма. І мені щось підказує... емм... що Локі звик до болю, як і психологічного так і фізичного.
- І що ти придумала?
- Нову тактику. Повірте , якби розмови з ним не давали результатів ... Я б не сиділа у нього в камері цілими днями - звичайно це була не правда. Софії подобався Локі ( хоча він і вбив півсотні людей... все ж цей бог чимось зацікавив агентку) , але Ф'юрі про це не було потрібно знати.
   Лафейсон сидів і дочитував книгу:
- Я думала ти вже давно її прочитав - сказала дівчина з усмішкою на лиці. Вона не знала чому, але бог завжди викликав у неї радість.
- А де " привіт"? Чи тебе не вчили вітатися зі старшими?
- Ну... Я не дуже хороша дівчинка- лукаво відповіла агентка, сідаючи коло в'язня.
  І знову вони говорили про все і ні про що водночас. Принц вмів цікаво розповідати історії, а Софія слухати:
- І тоді я перетворив Тора на жабу...
- Та невже - дівчина сміялася так, що у неї аж сльози з очей потекли. -  напевно у такого дотепника як ти є чимало шанувальниць в Асгарді- спитала вона після того,як йотунхеєць закінчив свою розповідь
- О, так. У мене є гора шанувальниць, дівчина по імені Джейн , золотаве волосся і звичайно молот... ой, я забув , що не Тор . Нікого в мене немає. Навіщо я, якщо є такий красень як Тор.
- Тоді , напевно, асгардські діви сліпі, бо ти... найкращий чоловік якого я тільки зустрічала - від цих слів Локі трошки зашарівся. Йому неймовірно захотілося поцілувати Софію,  але... Він не наважився. Замість цього, трошки помовчавши спитав:
- А у такої як ти, напевно, є хлопець?
- А навіщо тобі це знати . Хочеш його вбити? - принц нічого не відповів - для мене найперше робота , тому я і в " Щ.И.Т. і" . А ще в мідгарді всі хлопці - козли.  - Лафейсон усміхнувся
- Чого смієшся?
- Я згадав дещо. Коли ми з Тором були підлітками, у нього була дівчина і вона сказала щось схоже. Тільки про своє королівство і його чоловіче населення.
- І що ти хочеш цим сказати?
- Що ти була би гарною королевою , Софі- Локі так почав називати дівчину тиждень тому. Після прочитання однієї книги, де так звали головну героїню. І Софія була зовсім не проти.
- О, ні - заперечила вона- ці важкі рішення, сукні, поведінка,  танці.
- А що не так з танцями? - запитав асгардець.  Не почувши відповіді, мить подумав , а тоді мовив- Зачекай. Тільки не кажи, що не вмієш танцювати. - агентка невинно подивилася в очі співрозмовнику- Я думав, це основне, що мають вміти суперагентки,
- Ти глибоко помилився.
Настала тиша. Трікстер дивився на дівчину. На її худі плечі, руки, вогнянне волосся і насамкінець на стиснуті тонкі губи. А тоді мовив:
- Хочеш  Я навчу тебе танцювати вальс?
- Навіщо?
- Ну... це неймовірно корисне вміння під час роботи під прикриттям.
- Ти і тут зміг викрутитися... Але якщо бути відвертою я ненавиджу танці.
- Але мені ти подаруєш один?- Локі , не дочекавшись відповіді, встав і по-джентельменськи подав агентці руку.
- Якщо я поламаю,  вашій Величності, ноги, то мене вб'ють в Асгарді.
- Там я нікому не потрібний. І ти ж сама казала, що я нічого не боюся
- Нічого крім болі - відповіла Софія ,простягнувши руку принцу.
- Ну я готовий ризикнути- прошепотів бог , беручи дівчину за талію. Вони танцювали в повній тиші в маленькій кімнаті. Софія схилила голову на плече Локі. А він дуже ніжно, наче вона зроблена з фарфору , обняв її. Час зник. Може, вони танцювали хвилину, а може і годину. Бог легенько розірвав обійми і поглянув в очі агентки. Вона стисло  усміхнулась йому і ближче притулилася до принца. Локі зупинився і міцніше обнявши дівчину нахилився до її губ . Софія ( через свій невеликий зріст) стала на пальці. Їхні губи злилися би у довгоочікуваному поцілунку... Але гармонійну тишу розірвало повідомлення, що прийшло на пейджер агентки. В неї було завдання . Дівчина нехотячи відсторонилася від бога:
- Пробач. Мені потрібно йти , але я скоро повернусь.
- Я знаю - Бог відпустив руку дівчини
  Софія вже була готова йти , але перед гратами зуинилася і мовила:
- Дякую.
- За що?
- За те, що ти зовсім не такий, як про тебе  розповідають...
                                                                        ☆☆☆  
  Локі, після того як дівчина пішла, ще довго не міг забути той танець. Коли збудження трохи згасло він вирішив почитати. Через годину бог почув наближення кроків : " Невже Софія так швидко повернулася?" - виникло питання у нього в голові. Але, на жаль, це була не вона:
- Бачу ти тут добре влаштувався- Нік Ф'юрі всім своїм виглядом показував, що незадоволений відсутністю ран на тілі бога- Видно 33 тебе розбалувала
- Що ти тут робиш і де Софія? З нею щось сталось? - видно одноокий директор помітив занепокоєння в голосі в'язня тому вибалушивши своє єдине око запитав:
- Ти що закохався у 33? Ти що з дуба рухнув чи що?
- Що з нею? - Принц зірвався з місця і поглянув в око Ф'юрі. Той подивився на Лафейсона як на ідіота і спокійно мовив:
- З нею все гаразд. Вона ж професіонал. Як у бійках, так і у допитуваннях в'язнів.
- Що ти маєш на увазі?
- А те , що всі ті розмови і дні, що вона провела з тобою були частиною її плану по допитах
- Що?! Я тобі не вірю!
- Ну діло твоє. Але подумай сам, як 33 могла закохатися у вбивцю. Вона ж з ними бореться. Подумай про це на дозвіллі , Локі - Нік був готовий вже йти як тут Лафейсон спитав:
- Якщо те, що ти кажеж правда, то чому ти мені це розказав. Ви ж ще нічого не довідався.
- Зовсім навпаки. Я знав , що нічого путнього з цього не вийде і тому підключив паралельно Бартона і Романов до розслідування по Чітаурі. І вони вже все рознюхали. Так що ти нам більше не потрібен і через місяць -другий повернешся додому....   

Інший кінець ( Укр. версія)Where stories live. Discover now