Інший кінець ( Укр. версія)

Розділ 11

  Годинник показував 9:59.
   " Щ.И.Т" помалу прокидався. По коридорах ходили одинокі агенти, що по різних причинах були змушені в таку рань бути тут, а не в теплому ліжку з коханою людиною. Цю вранішню тишу і ідилію нічого не порушувало... крім Софії , що бігла до свого коханого з чудовою новиною.
  Двері так різко відчинилися, що Локі аж підскочив. В камеру забігла агентка з розтріпаним обличчям і усмішкою на все обличчя. Принц теж усміхнувся і підійшов до дівчини:
- Ти сяєш від щастя. Дай вгадаю, ти щаслива, бо встигла до 10 і я нікого не вб'ю з твоїх колег?
- Ні я щаслива, бо змогла домовитися з Фюрі.
- Ти певно жартуєш- Локі міцно обійняв Софію, а тоді відсторонившись сказав- ти йому , напевно, око виколила. Ой вибач це зробив хтось до тебе.
- Дуже смішно, Локі. Твої коментарі як завжди безцінні. Пішли?..
- Куди? Невже ти...
- Так. Фюрі дозволив тобі жити на волі... зі мною.
- Ого, ти би знала наскільки ти чудова
- Залиш компліменти на потім, бо це ще не все. - Софія замовкла.
- Що ще? Софі, не мовчи.
- Гаразд. Тепер ти працюєш в "Щ.И.Т", а я твій начальник.
- Тобто я працюю з людьми , яких хотів знищити. Тор би сміявся з цієї іронії
- Але є й погана новина.
- Яка?
- Ти мусиш покинути це й палац і переїхати в мою крихітну квартирку
- А ти кажеж у мене погані жарти- з усмішкою відповів бог.
  Софія хотіла щось сказати, але в кімнату зайшов чоловік у формі.
- Зось трапилося?- холодно спитала 33
- Фюрі, просив надягнути це на бога- і він простягнув Агентці грубий нашийник
- Навіщо?!- зі злістю спитала дівчина
- Ми мусимо відстежувати його місце перебування, стримувати його магію і нарешті... контролювати його дії.
- Але...
- Софі- Локі схопив дівчину за плече і поглянув їй у вічі- все гаразд... я все розумію- Принц забрав пристрій у чоловіка, а той здивовано і осудливо поглянувши на парочку попрямував до виходу.
- Локі, чому ти...
- Це ціна за свободу... і я готовий її заплатити.- він простягнув річ Софії. Та взяла нашийник і довго на нього дивилася, а тоді зі всієї сили кинула його об стіну.
- Я тобі довіряю і цього достатньо. А інші хай заткнуть свої пельки- дівчина попрямувала до виходу, а бог з легким здивуванням на обличчі, поплентався за нею.
  Вони йшли заплутаними коридорами. На них дивилися з осудом, злістю і нерозумінням. Дехто навіть відвертався, бачачи Трікстера. " Я міг вбити їхню рідну людину"- сказав сам собі йотунхеєць. Софія йшла з високо піднятою головою. Вона багато чого втратила у своєму житті і їй було начхати на думку інших...
  ♡♡♡
Вже вечері, лежачи в ліжку і обнімаючи Софію, Локі сказав:
- Дякую.
- За що? За те, що випустила?- з сарказмом спитала дівчина
- Ні. За те, що повірила і змогла покохати- Принц ніжно поцілував дівчину в голову
  Засинаючи, Локі зрозумів , що тепер нарешті він щасливий. Так, їм буде важко. Від них будуть відвертатися, не розуміти, злісно дивитися у слід... але у них завжди будуть вони. Їхнє кохання ніщо і ніхто не зруйнує...