Театр миготів яскравими вогниками, притягуючи погляди перехожих. Перед зимовими святами все місто сховало свою невиразну сірість за різнобарвними гірляндами та прикрасами, створюючи казкову атмосферу.
Поволі падав дрібний сніг, що починав танути, так і не торкнувшись до землі.
Валерія вийшла з авто і, поглянувши навколо, ще глибше сховалась у свою пухнасту шубку. Зі сторони це могло здатися дивним, адже ні морозу, ні вітру не було, але дівчині не можна було хворіти. Будь-які ангіни та застуди вибили б солістку з графіку, а то й позбавили кар'єри взагалі.
Швидко промайнувши до дверей чорного входу, Валерія з полегшенням видихнула. Сьогодні фанати не прорахували час її приїзду і тепер можна спокійно підготуватися до вистави.
- Лерія, дівчинко моя, ти вже тут, - солодким голосом заспівав директор, побачивши приму біля дверей гримерки.
- Так, Валент, вітаю тебе, - дівчина яскраво посміхнулася, залишаючись зовсім холодною в емоційному плані.
Вона шліфувала майстерність закулісної гри, в шоу-бізнесі, роками і могла вправно імітувати майже все на світі, починаючи з щирої радості при зустрічі і завершуючи трагічним розпачом під час провалів колег.
- Пташечко, ти сьогодні з арією Аріель?, - Валентин зайшов за співачкою в гримерку і примостився на диванчику, витончено закинувши ногу на ногу і розправивши свій фрак, який так любив вдягати на святкові вистави.
- Так, а що, мене не повідомили про якісь зміни?, - вигнула брову дівчина, звільняючись від верхнього одягу.
- О, ні, звісно ж ні, дорогенька, - емоційно помахав рукою директор. - Просто сьогодні мають прибути дуже впливові гості, наші майбутні інвестори. От і прораховую коли краще показати тебе їм, до вистави чи нехай на сцені побачать.
- На сцені, ти ж знаєш, що я не люблю коли мій час до виступу займають чужі люди, - скривилася Валерія, розглядаючи своє обличчя у великому дзеркалі.
- Ох, так, моя дівчинко, так, звісно, - закивав Валентин і підійшов до диви, поклавши їй руки на плечі. - А після вистави ми поїдемо з шановним панством вечеряти, якщо вони будуть зацікавлені.
- Якщо будуть, - луною відізвалася дівчина, розглядаючи занадто витонченого та естетичного чоловіка, що стояв за її спиною. Директор у них був гарний, навіть дуже, але краса ця була якоюсь ніжною та чуттєвою, жіночною. Хоча, враховуючи смаки чоловіка в близьких стосунках, то можливо це й на краще.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Легенди Зими. Криве дзеркало казок
Paranormal*Короткі містичні історії, що показують особистісні та соціальні проблеми через призму відомих з дитинства казок* Книга-2 з серії -Коло Року- (літературні смаколики до зимових свят і Йолю зокрема) Світ магії та інфернальних сутностей тісно перепліта...
