Крап-крап... крап-крап...
- Дах так і не відремонтували, - зітхнула Світлана, підкладаючи миску для води, яка накрапала зі стелі.
- І нам дозвіл так і не дали самостійно щось зробити, - відповів їй чоловік, продовжуючи підшивати чобітки дружини.
Десь на даху, важко зітхав малий біс, який так добре розумів Олега, адже й сам постійно потрапляв у неприємні пригоди.
Олег та Світлана жили на останньому поверсі гуртожитку, в маленькій кімнаті, яку вдалось приватизувати.
Все б нічого, але важко було через постійні сварки зі старшими сусідами за місце на спільній кухні, паперові війни з комунальним підприємством та власником будівлі, який категорично відмовлявся займатися ремонтними роботами... а ще була мрія про дітей, яких приводити в такі умови молоді люди категорично не хотіли.
- Слухай, ми ж наче вже достатньо на перший внесок назбирали, - задумливо сказала жінка, визираючи у вікно.
Зима в цьому році видалась досить дивною і люті морози постійно змінювало майже весняне тепло. Саме це і називали комунальники основною причиною затримки з ремонтом... хоча вони і в минулому році обіцяли влітку все відремонтувати, навіть комісію якусь направляли, яка визначила, що явних пошкоджень дах не має і нічого не протікає... угу, не протікає, звісно... в засушливий період нічого такого й не побачиш, а під час дощів чи танення снігу ту комісію палицями на перевірку не загнати.
- Так, вже якась копійчина є, - кивнув Олег. - Потрібно про умови кредитування в банку розпитати і можна подумати про квартиру.
- А потім ще й цю кімнатку продаємо і одразу більшу частину кредиту перекриваємо, - зраділа Світлана, поспішаючи на кухню. - Зараз поїмо і підемо в банк.
- В тебе чобітки ще просихати будуть, я переклеїв їх перед прошивкою, щоб надійніше було, - відповів Олег дружині.
- Оу, ну так може тоді ти сам сходиш, а потім вже обговоримо все?, - жінка з надією поглянула на коханого. - А якщо умови вигідні запропонують, то й оформити зможеш одразу.
- Гаразд, - посміхнувся чоловік. - Що там в нас на обід?
- Гречка з котлетами, - радісно відповіла Світлана. - Вже несу.
Біс радісно потер лапки, очікуючи на цікаву прогулянку та можливість запаморочити дорогу цьому доброму чоловіку, який аж занадто позитивно до всього ставиться.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Легенди Зими. Криве дзеркало казок
Paranormal*Короткі містичні історії, що показують особистісні та соціальні проблеми через призму відомих з дитинства казок* Книга-2 з серії -Коло Року- (літературні смаколики до зимових свят і Йолю зокрема) Світ магії та інфернальних сутностей тісно перепліта...
