Ось і наш новий дім. Тут і правда, дуже красиво! Високі гори, від яких захоплює подих; хвойний ліс. Тут прохолодніше, ніж у нашому таборі, але мені подобається. Вже набридла спека, якщо чесно.
До Північного корпусу ми доїхали на конях. Якщо чесно, це набагато зручніше ніж на візках. Їдеш собі, милуєшся красою. Немає ніяких перешкод, штовхання з боку попутників. Та ще й коні слухняні.
На моє здивування, будівлі цього корпусу такі ж, як і у нас, в південному. Точніше сказати, таке ж розташування і конструкція. Навіть звикати не потрібно, просто пейзаж змінили. Але ось цікаво, ліжка такі ж скрипучі?
Заселяємося! — почувся наказ і все навколо перейшло в рух. Двічі повторювати не треба. Наказ виконується завжди з першого разу.
Спальні в північному і південних корпусах виявились однаковими. Тому місця ми вибрали такі ж, як і в нас були. Справді, практично, майже, нічого не змінилось. Але варто відмітити, що ліжка тут зручніші. Не скриплять і матрац чистий. Кайф!
Ми досі розбирали речі. До звичайної форми нам дали зимову теплішу і солдатський кожух з шапкою. Здається, по цих красивих горах ми будемо лазити. Ну, або кататись на санках, я була б зовсім не проти.
— А й правда, я і не помітила навіть, — через свої роздуми про нове місце проживання, я почула неспокійні голоси. Хіба тут може бути щось погане? Тут же класно!
— Ми ж в безпеці?— Звісно, ми ж за стіною!
Я мимоволі прислухалась до розмов дівчат, але ненадовго. Цікавість взяла верх.
— Про що ви? — пара очей обернулись на мене.
— Цей табір знаходиться зовсім поряд з дальньою стіною. Її майже не патрулюють.
— І якщо титани дістануться сюди, то першими жертвами станемо ми.
В мене пробіг холодок по спині. Титани. Перша зустріч з ними промайнула в пам'яті. Як би я не намагалась забути, не виходить. Я вважаю справжнім дивом те, що я вижила.— Хіба тут нема ще сіл?
— Є, але вони розташовані східніше нас. Ми знаходимося в передгір'ях, а тут немає родючої землі. Тільки дичина і ягоди. Я жила в подібному місці, тому знаю, про що говорю. Тут можуть бути тільки мисливці і дикуни.
— Дикуни? — хором перепитала друга половина дівчат. Що ж, мабуть, багато-хто чув нашу розмову. Проте, тільки після цього слова всі приєднались. Ау! А як же титани? Хоча, так. Ймовірність того, що дикуни нападуть швидше, набагато більша.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Світанок по ту сторону стіни
FanfictionФандом: Атака титанів Рейтинг: Гет, NC-17 Розмір: Максі (56 части) Пейрінги: Леві Аккерман/ОЖС, Персонажі: Леві Аккерман, ОЖС, Ервін Сміт, Ерен Єгер, Мікаса Аккерман, Ханджі Зої Жанр та мітки: AU, Hurt/Comfort, Ангст, Антиутопія, Дружба, Кохання/Не...