Я прокинулася від дивного шуму за дверима. Я глянула на годиник і дуже здивувалася, була десята година, в моїй сім'ї на канікулах раніше одинадцятої не прокидаються.
- Мальвіно, швидко відай мені мій телефон, мені потрібно йти!!- кричала на весь голос Маріна.
- А куди ти так рано?- запитала Мільвіна.
- Не твоя справа! Відай!!
Раптом почувся крик Мальвіни, я швидко вибікла з кімнати і побачила, що замість телефону Мальвіна тримає в руках таргана.
- Фууууу, що ти зробила??- кричала Мальвіна.
- Я ж просила по доброму, ось тримай- вона вказала пальцем на таргана.Ти ж не забувай, що я чаклунка.
- Ти також- з цими словами Мальвіна підняла руку і викрикнула: Акціо
Раптом зірвався такий вітер, що я ледь втрималася на ногах, але Маріна була спритніша, вона зробила навколо себе щит і всю міцність вітру взяла на себе я.
- Ви що подуріли?!- закричала я,- що трапилося, Маріно, чому ти так рано встала(Маріна не прокидалася раніше 12)
- В мене справи!!!- а вона забрала мій телефон.
- Вона йде на побачиння до Кості,- сказала Мальвіна.
- Ні... не до нього, йому подобається друга!!!!- з цими словами вона дуже зловісно подивилася на мене,- я йду гуляти з... Тимуром.
- Ну звичайно самого старшого вибрала! А якщо він мені також подобається? - запитала Мальвіна.
- Ну йдемо у двох і запитаємо хто йому більше до смаку.
- Ти шо думаєш, що я злякаюся, йдемо!!!- сказала Мальвіна і пішла у ванну.
- Що ви в них знайшли? Вони звичайні хами!!!- обурено запитала я.
- Ну звичайно, сама закохалася у Костю, а ми що не маємо права, чи всіх чотирьох тобі?
- Якщо б ти слухала уважно, то почула, що у Льоші є дівчина,- і взагалі хто тобі сказав, що я закохалася у Костю?
- Я сама бачила коли ти пішла, він пішов за тобою, а потім поніс тебе кудись.
- Ну і що?
- Ти навіть не кричала!!!- сказала Маріна.
- А сенс, мене б ніхто не почув!!!!
- ОК, а як щодо того, що у твому телефоні є його номер.
- Взагаліто, це він взяв без дозволу мій телефон і записав там... Стоп, а звідки ти знаєш?- запитала я.
- Емм...
- Ти, що торкалася мого телефону?? Хто тобі дозволив??- обурино вигукнула я.
- Я просто хотіла подзвонити на свій, бо Мальвіна його заховала і побачила 10 не принятих дзвінків, я подивилася, а то дзвонив Костя, я один підняла і він сказав, що хотів з тобою зустрітися сьогодні об одинадцятій.
- Аа вот куди ти зібралася, а нічого, що він мене запросив???- запитала я.
- А ти підеш?
- Звичайно ні!!!
- Ну то що тобі, ти ж не йдеш,- з усмішкою відповіла Маріна.
- Роби, що хочиш!!!- з цими словами я забрала у Маріни свій телефон і пішла у кімнату,- зачикай то ти йдеш до Кості чи до Тимура?
- Вони будуть всі четверо!
Через десять хвилин я почула, як закрилися двері і в домі залишилася я і Яна(Батьків я не бачила ще з вечора).
- Лінааа ти де?- закричала Яна- мені потрібно з тобою поговорити.
- Що трапилося?
- Як ти думаєш я могла сподобатися Льоші?
- Що ви в них знайшли???
- Ну скажи могла чи ні?
- Ну... взагаліто в нього є дівчина! Я що одна їх слухала???
- А ти впевнина?
- Да, но можеш піти в кафе вони там всі четверо. Зможеш вибрати.
- Дякую- вона обняла мене і пішла у свою кімнату- ти не проти якщо я візьму твої буси?
- Ахах, бери.
Тепер я сама, я зможу включити свою улюблену музику і ніхто не буде кричати.
*Тим часом в кафе*
- Привіт- підходячи до столу сказала Маріна.
За столом сиділи Ярослав, Льоша, Костя і Тимур.
- Привіт,- сказали вони.
- А де Ліна- запитав Костя
- Емм.. вона залишилася в дома- сказала Маріна.
- Привіт- підходячи до столу сказала Яна.- Як ви тут?
- Привіт.
- Скажи, ви далеко живете? - запитав Костя.
- Ні, лише пять хвилин на Франка.
- Дякую- він підвівся і хотів йти, але..
- Ти куди?- запитала Маріна.
- Вибачте, але я маю йти, в мене .... тренерування.
- Зачекай, можна з тобою?- запитала Маріна.
- Вибач, але ні.
- Ну будь-ласочка!!!- вона зробила щенячі очки і поставила перед собою склавші ручки.
- Ну не чіпляйся!!- сказала Яна- може йому потрібно побути самим!?
- Ахах- засміялися всі.
- Вибачте, але я справді поспішаю!- з цими словами він встав і вийшов з кафе.
Я вийшла з ванною і раптом хтось подзвонив в двері.
- Ян, ти що знову забула ключі?
Я відкрила двері, а там стояв Костя.
- Ух ти.-сказав він.
- Що ти тут робиш?- закричала я і закрила двері.
- Я хотів зустрітися з тобою, а ти не прийшла.
Тим часом я одягла шорти і кофту. Я відкрила двері.
- Ух, ти так ще крисивіша!!
Я не замітила, що кофта була мокра і дуже сильно мене облягла. Я знову закрила двері і прошептала: Волен. Мій одяг став сухим і я знову відчинила двері.
- Так, що ти тут робиш,- знову запитала я.
- Я ж кажу я хотів зустрітися, але ти не прийшла.
- Ти нічого не говорив про зустріч.
- Я телефонував, але ти не брала телефон, а одного разу підняла Маріна і сказала, що прийдуть всі, але ти так і не прийшла і тому я вирішив прийти сам.
- Навіщо?
- Я тобі хотів сказати це ще на пікніку, але ти так і не повернулася.
- Ну і що ти хотів сказати?
- Ну... ти мені подобаєшся! Ти не проти зімною зустрічатися?
Я стояла не знаючи, що відповісти, але раптом....
ВИ ЧИТАЄТЕ
Магія 21 століття
Phiêu lưuЧотири сестри дізнаються про те, що вони чаклунки, але вони ще не вміють керувати своєю силою. Попереду їх чекають тяжкі випробування і навчання.