Він лежав поруч, я відчувала його щоку і дихання на руці. Розплющила очі і підняла голову - Шапаренко спав на моїй руці обнімаючи за талію.
Він виглядав таким розслабленим і милим, що спочатку я не відразу втямила, що я тут, з ним, в одному ліжку. Чому він зі мною у ліжку?!Я повільно піднялася і накульгуючи пішла шукати кухню щоб попити води. Кухня була доволі світла і простора, знайшовши кружку набрала води.
- Доброго ранку... Ааа, ви...?
Я повернулась, переді мною стояла жінка, я встала як вкопана, язик ніби приклеївся до піднебіння. І тут я зрозуміла, що стою в одній його широкій футболці, яка на мені виглядала ніби міні сукня. Ісусе...
- Т/і... - це у кімнаті сопів Шапаренко, більшість всього з ліжка. Трясця, врятуй мене, хлопче! Що за жінка має твої ключі?!
- О, то ви, т/і? дуже приємно! - вона протягнула мені руку я її потиснула.
- так, вибачте, я в такому вигляді... А ви...
- Мама?Ді-дь-ко... Поооорооошееенкоо... Витягнии мееенее звіідсии!
- Синку! Ти казав приїдеш пізніше, я прийшла приготувати тобі щось на сніданок
- та, так сталося...
- не хвилюйтся тільки через програш, в матчі не має біди програти, хтось ж має!
- мамо...І я весь час стою і досліджую свої нігті на ногах, що ця жінка подумає про мене! Коля підійшов ближче і глянув на мене на мить затримавшись з словами
- мам, це ...
- т/і! Я Інна Валеріївна, ще раз дуже приємно! Ми вже бачилися. Здається на минулому тижні?
... І тут мій шок почав рости в паніку.
- справді? І де ж? - це Шапаренко, знову шкірився.
- ооой, не пригадую! - вона підморгнув мені, це ж та жінка, що бачила як я врізалась у двері Сільпо! - Ті таксі так повільно їздять, приїхала б раніше і приготувала для вас двох сніданок...
- мам, ти їдь, спізнишся на роботу, от... т/і, нам приготує, так, т/і?
Я намагалась стриматись від удару йому кудись поміж ніг і посміхнулася:
- таак, приготую. Те, що Шапаренко найбільше любить приготую...
Інна Валеріївна з зацікавленням дивилася на нас поки я палила поглядом Шапаренка.
![](https://img.wattpad.com/cover/312988046-288-k332579.jpg)
ВИ ЧИТАЄТЕ
Літо у Криму
Fiksi PenggemarТ/і живе незвичним життям: у 23 роки, у Києві навчається на магістратра журналістики, живе у гуртожитку, хоч має квартиру. Скільки себе пам'ятає, у її серці є місце для однієї команди - оранжево-чорного Шахтаря. Вихована у любові, не знає нікого рід...