« п'ять хвилин і я буду, можливо десять🙃» - написала сестрі.
- то чому?
- що?
- чому ти живеш в гуртожитку? Не логічно.
- я працюю з комп'ютером, тож мені потрібна тиша, зосередженість і муза, плюс навчання.
- о, то синоніми до гуртожитку є тиша і зосередженість? Вже мовчу про музу
- не насміхайся, у всьому цьому є особлива атмосфера
- звісно
З його обличчя не пішла посмішка, але весь наступний час ми їхали в тиші. Я дивилася нові фото, які потребували мого втручання і думала коли маю їх обробити. Ми приїхали у потрібний район і я попросила зупинитися, Шапаренко сказав, ніби щойно дійшов висновку:
- ти була на матчі.
- ти стверджуєш. Як можеш знати?
- не було?
Машина зупинилася, наш зоровий контакт відбувся. Я тримала паузу
- дякую, що відвіз
- з тебе послуга!
Краще б мені було не сідати до нього в машину, думала я поки долала шлях, що залишився. Тримайте мене семеро, якщо ми ще раз так зустрінемося.
Вечір минув прекрасно, я залишилася ночувати в Марго з Тарасом, і все минуло б в хорошому настрої, якби не смс
«Завтра о 12:00. Я заїду»
«Я працюю!»
- мммм, оладкі, клас, подвійну порцію!
Після нічного смс я не могла заснути пів ночі, вже злилась сама на себе і зараз раз за разом сьорбала каву.
- зай, ти казала, що в неділю ми йдемо у гості?
- о, так, я забула. допоможи мені, т/і
Я почала жарити оладки
- до кого в гості йдете?
- у Соболів хрестини донечки, Тарас буде хресним
- клас!
- а ще буде ...
- Марго!!!
- хто буде? - з цікавістю позирав то на мене, то на Марго зять.
Що ж йому сказати?!
ВИ ЧИТАЄТЕ
Літо у Криму
Fiksi PenggemarТ/і живе незвичним життям: у 23 роки, у Києві навчається на магістратра журналістики, живе у гуртожитку, хоч має квартиру. Скільки себе пам'ятає, у її серці є місце для однієї команди - оранжево-чорного Шахтаря. Вихована у любові, не знає нікого рід...
