Щось відбувалося... Щось було не так. Герміона думала про це, коли її притиснули до огорожі й розірвали сукню. Холодно. Її шкіру обдало морозним повітрям. Зуби вп'ялися їй в горло. Було боляче. Їй це не сподобалося. Вона спробувала відсунутися, але її руки були грубо смикнуті в сторони, а потім вона відчула зуби на своїх грудях за мить до того, як її вкусили. Сильно. Герміона відчула сльози на обличчі. Пальці опинились між її ніг і вп'ялися в неї. Люто проникаючи всередину. Вона спробувала стиснути ноги, але щось їй заважало. Тому вона не могла. Герміона не думала, що... Цього не повинно було статися... Жива огорожа дряпала її. Удари ножів в спину. Пальці продовжували врізатися в неї, а зуби кусали плечі й груди. Потім вона опинилась на землі. Герміона відчувала під собою гравій від доріжки. Гострі, холодні камінці. Щось, чого вона не бажала. Зараз це станеться. Вона лише... Герміона не була впевнена, що саме має статися. Це було якось пов'язано з Мелфоєм?
Чоловік стояв на колінах між її ніг. Монтеґю. Вона пильно подивилася на нього. Скляні очі. Її руки тряслися, чіпляючись за гравій. Він схилився над нею. Його обличчя було дуже близько. Можливо, він збирався відкрити їй секрет. Щось вперлося їй між ніг. Вона відчувала, що повинна щось зрозуміти, але не могла згадати, що саме. Щось, чого не повинно було статися. Секрет. Прихований від Мелфоя. Але... вона не хотіла цього робити. Мелфой дізнається... якщо у неї з'явиться секрет. Він завжди був у її голові. Герміона спробувала розповісти про це чоловікові, але замість цього просто заплакала.
Раптово чоловік зник, і пролунав гучний гуркіт. Вона обернулася та побачила, що чоловік врізався у стіну маєтка. Мелфой штовхав його так сильно, що лунав хрускіт кісток. Герміона сіла й почала спостерігати. Мелфой схопив його за горло і потягнув вгору по стіні, поки вони не опинилися віч-на-віч.
– Як ти смієш? – він загарчав. – Невже ти думав, що це зійде тобі з рук, Монтеґю?
– Тобі, здається, було плювати на неї, Мелфой, – прохрипів Монтеґю. – Я вирішив, що ти не проти ділитися, з огляду на те, як ти дозволяєш Асторії грати зі мною. Бруднокровка повинна була належати мені. Ти встав на моє місце. Я був тим, хто спіймав її. Вона повинна була стати моєю.
– Вона ніколи не буде твоєю, – посміхнувся Мелфой і різким рухом розрізав закляттям сорочку Монтеґю в районі живота.
ВИ ЧИТАЄТЕ
У кайданах (Manacled by Sen Lin Yu) Сковані
FanfictionГаррі Поттер мертвий. Після закінчення війни Волдеморт проводить програму репопуляції, щоб посилити міць чарівного світу. У Герміони Ґрейнджер є таємниця Ордену, яку приховує її свідомість навіть від неї самої. Дівчину відправляють як поневолену сур...
