У кайданах (Manacled by Sen Lin Yu) Сковані

Розділ 35. Флешбек 10

Липень 2002 року.

У вівторок Герміона відчула себе параноїком, вирушаючи на пошуки інгредієнтів для зіллів, але її вилазка обійшлася без пригод. Пізніше того ж ранку, коли вона прибула в хатину, Драко вже чекав на неї там.

– Отже, дуелі, – сказав він, крутячи паличку в руках, коли Герміона з'явилася в дверях.

Вона завмерла і трохи зблідла.

Дівчина швидко взяла себе в руки. Вона неодноразово нагадувала собі, що Драко, ймовірно, зробить з нею щось неможливо гидке, щойно почуватиметься краще. Очевидно, це був його стандартний спосіб підтримувати дистанцію між ними.

Герміона доклала багато сил, щоб вилікувати наслідки його покарання. Набагато більше, ніж під час лікування його після бою з перевертнем. І якщо він вирішить, що вона вийшла за рамки, зцілюючи його руни... тим самим скорочуючи відстань між ними, то зрештою він може зробити щось жахливо жорстоке, щоб знову її розширити.

Герміона знала це... Але все одно відчувала, як її нутрощі стискаються від однієї думки про його покарання.

Дівчина опустила погляд, намагаючись зберегти нейтральний вираз обличчя.

– Добре, – сказала вона і кинула сумку на підлозі біля дверей, наклавши на неї охоронні чари.

Обличчя Мелфоя залишалося холодним та розважливим, поки він спостерігав за нею з іншого кінця кімнати.

– Хочу подивитися, чи покращилися твої навички в ухилянні від заклинань, але не хочу, щоб мені довелося приводити тебе до тями після кожної атаки...

На останніх словах Герміона ледь помітно здригнулася.

– Головне не цілься мені в руки, – перебила вона Мелфоя. – Я не зможу працювати... якщо ти знову зашкодиш моїм рукам.

Драко роздратовано звузив очі.

– Пішла ти, Ґрейнджер, я не збираюся проклинати тебе, – грубо відповів він. Драко різко змахнув паличкою в її бік, і Герміона відчула, як у її руку вдарилося щось холодне і... мокре.

Вона опустила погляд на свою долоню, з тильного боку якої стікали краплі води.

– Я розумію, що ти вважаєш мене абсолютним монстром, – категорично сказав Драко. – Але я справді маю звичку тримати своє слово. Гадаю, вода не образить твої почуття.