Я підняла голову і наді мною нависли знайомі мені білі пасма волосся.
- Драко? - чи то я зраділа чи злякалась.
В відповідь отримала лише поцілунок в чоло. Я встала з крісла і обійняла хлопця. Сльози котились по обличчю і падали йому на форму.
- Як? Я ж бачила що ти....
- То був не я.
- Що? В якому сенсі не ти? А хто тоді? Твій брат близнюк? - я закидала хлопця запитаннями.
- Ейпріл я думаю що нам на ці питання дадуть відповідь Рон з Герміоною. Мене як тільки звільнили я одразу тебе шукати почав. Сам ще не до кінця все зрозумів.
- Тоді ходімо до них. - я ступила до виходу з вітальні. - Драко? - обернувшись я не побачила хлопця.
Ну це ж не можуть бути галюцинації. Мені ж він не привидівся?
- Я тут, під плащем. Рон з Герміоною дали аби пройти непоміченим. Для всіх я мертвий, уяви який буде шок коли мене побачать. Тому краще я під плащем піду.
- Так гарна ідея. Але де ми знайдемо Рона з Герміоною? Вони напевно вже в вітальні Грифіндору.
- Вони чекають нас в кімнаті на вимогу. - пояснив Драко.
***
- Герміоно що це все означає? Як ви провернули всю цю схему? І хто тоді помер замість Драко?
- Це все був план Гаррі, і ми навіщось погодились. - Герміона опустила голову.
- Не тяни!
- В нас залишилось небагато багатозільної настоянки і Гаррі вирішив це використати. Нам допомагав ще Невіл. Він визвався піти замість Гаррі до Забороненого лісу. А Гаррі знав що Волдеморт хоче зробити з тобою і залишився в подобі Драко тебе захищати. Самого ж Драко ми закрили тут, в кімнаті на вимогу, щоб ніхто не побачив Малфоя в двох різних місцях. Невіл випив настоянку і в подобі Гаррі пішов в ліс. Справжній Гаррі був постійно біля тебе і...
- І він мене поцілував! - гірко викрикнула я перебивши розповідь Герміони.
- І захищав тебе, аж до своєї смерті. А сьогодні ми зрозуміли що довго правду не заховаєш. І ми не могли вічно тримати Драко в школі. - повела далі Герміона мов не чуючи мого викрику про поцілунок.
- Гаррі любив тебе, але не хотів тебе прив'язувати до себе бо знав що поки живий Волдеморт то він наражав тебе на небезпеку. Тому й він відштовхував тебе від себе. - сказав Рон.
Герміона не стримала сліз і вперлась в Ронові груди. Я ж міцно притиснулась до Драко. Не хотіла його більше нікуди відпускати. Я не можу ще раз його втратити, ні. Це буде дуже боляче.
Гарно вам провести час, а моя історія на цьому завершилась 😘
