Мене розбудили крики в будинку. Я встала з ліжка і попрямувала до вітальні з якої долинали голоси.
- Спейп, ти зрадив свого лорда! - Пролунав голос чоловіка, що напружено ходив по вітальні - Ти так запевняв мене що ввійшов до Ордену Фенікса аби шпигувати за всім що там діється, а сам насправді був відданий Дамблдору, а не мені! - Волдеморт зупинився напроти Снейпа і поглянув на нього своїми червоними очима.
- Ти склав незламну обітницю з моєю сестрою, що нехай там що, ти виконаєш завдання замість Драко. Драко не зміг, так чому ти не вбив Дамблдора замість нього?
Я спостерігала з-за дверей і вигляд Волдеморта наганяв страх.
Снейп нічого не відповідав а лише оглядав довкола себе смертежерів. Серед них були Люціус Малфой, Белатриса та ще якийсь білявий високий чоловік.
- Я ніколи не довіряла тобі і ти це добре знаєш. За те, що зрадив темного лорда я вб'ю тебе! - Проказала чорнява жінка і глянула на Волдеморта. - Володарю?
- Так Белатрисо. - Волдеморт кивнув.
- Авада Кедавра! - Крикнула Белатриса і направила струмінь зеленого світла на Снейпа.
- Ні! - Я з криком забігла в кімнату - Я ненавиджу вас! Ви гидкі створіння! Я помщуся за батька!
- Дивіться, це донечка зрадника Снейпа. - Белатриса підбігла до мене і розглядала з усіх боків наставляючи паличку на горло.
- Вона нам якраз і потрібна. - Самовдоволено промовив Волдеморт. - Імперіус!... Хмм.. Северус навчив блокології. Побачимо як ти впораєшся з... Круціа...
Я махнула паличкою і відбила закляття перш ніж Волдеморт закінчив промовляти.
- О дуже розумно, а якщо я буду використовувати безмовні закляття. - Волдеморт націлився на мене паличкою.
Але закляття не встигло вилетіти з палички бо я схопила світлогасник, подарований Дамблдором, і всі свічки які освічували приміщення згасли. Настала суцільна темрява в якій неможливо було розібрати нічого. Смертежери та Волдеморт намагалися мене знайти.
- Акціо мітла. - Проказала я і за декілька секунд в руках була моя мітла.
Я вибігла з будинку сіла на мітлу і почала підійматись в нічне небо. Над будинком висіла чорна мітка, а Волдеморт зі своїми посіпаками досі не могли мене знайти. Вітер розвіював волосся а я мчала щодуху.
Думки в голові розлітались. Як сповістити Ордену що сталось і як знайти когось з Ордену? Без сумнівів найкращим виходом було летіти до"Барлогу".
