Перебій Життя

30. Це кінець ?

10 хвилин мовчання та 30 говоріння. Весела нічка вийшла у дівчат. Хоча веселою я б її не назвала. Розкриття брехні завжди болюче відчуття .

- Еммі навіщо це все?

- Вибач Кейт, остатній місяць у мене були проблеми . А ці люди пообіцяли все вирішити в обмін на тебе. Але все пішло не так... як мало бути

- що вони з нами зроблять ?

мовчання, дівчина й сама незнала відповіді на це запитання. А думки про те що може трапитися, душили її із середини.

Двері скрипнули. Зайшов чоловік, із надто знайомою натурою. У руках тримав мобільний, та повілиними, але маштабними кроками прямував до нас.

- Стейк !

- ой мишка спіймала кицьку, як прикро..

- Стейк ця киця знає більше аніж ти думаєш. Що подумають наймити та інші, якщо дізнаються з ким ти спав ? Я ж знаю що у мафії таке не прийнято !

- Ти думаєш тобі повірять ?.... Я таких як ти, вбиваю найперше!

До горла пролилася капля нудоти. Секунда і Стейк весь у ній.

- А знаєш, я тебе залишу на послідок. Хлопці !

У кімнату зайшли 2 високих Наймитів. Одним поглядом вони зрозуміли дії, які від них потрібні.

Сльози стікали самі по собі... Чоловік підійшов до Еммі, та стягнув її на середину підвалу, Другий вибирав ніж. Ось і кінець тобі шістка. Гострий ніж пройшовся по її шиї, так швидко як пролинуло її життя. Хвиля сліз та страху йшла ще потужнішою .

Другий ривок ножем, пройшовся по її руках, ріжичи вени та все що траплялося їм на шляху. Кров текла, без зупинку. Дівчина перестала дихати. Так рано настала її смерть...

Я вихопила пістолет у одного із наймитів . Побачивши це інші обернулися в мій бік із заряджиною зброєю. Їх троє я одна, патрон теж самотній.

- Поклади це на місце, у тебе немає шансів !

-

Підрозумово я прокладала собі шлях подальших дій. Пуля вилетіла з моєї зброї. Її напрямок пролежав у мою голову.

Пробитий череп та спогади остатнього місяця...

Поцілунок,ніч,кохання- все це було повязано з моїм поліцейським

Ти був моїм першим і остатнім. Я ніколи не забуду тебе і наше кохання.......

Тіло дівчини лежало на землі, таке ж не живе як Еммине. Ось і настала її смерть....

Так швидко і не помітно вона покінчила із собою, не давши шанс втікти ...

Тіла були загружені у темний мерс, та вигружені на трассі Парижа.

-

Пройшло 2 дня та тіла знайшла поліція. Їх подали на розтин. Перша дівчина померла від нестачі крові, друга від пострілу. Це все похоже на самогубство...

Таємницю того дня, знає тільки ліс та хатинка..

-

Під час розтину вдалося дізнатися, що одна із жертв була вагітна.. У новинах про цей випадок розповідали часто та зі застереженнями. Правду так і не дізналися. Лієм більше ніколи нікого не покохав, Ітан жив бурним життям як і до цього. Мати дівчини, покінчила з собою, через провину, яка на її думку була сильніша ніж життя. Стейк позбувся місця ватажка, та отримав наслідок дружини. Від тієї ночі він не зуміг заснути, ведіння не покидали його. Але ж життя не таке просте як здається, його покарали. Він потрапив у аварію а гроші налинули на допомогу дітям. Зараз він палає у пеклі, за свої чинки. Лієм не перестає докопуватися правди... Але чи вийде це у нього?

Життя буває таким несподіваним, усі його ривки моють свої діїї. Комусь везе а комусь усе намарно. Головне не здаватися, та йти до своєї цілі, щоб в кінцевому результаті не вийшло як " Перебій Життя "