Таємниця блакитного лісу (закрито)

Повернення додому

Естер була вже як годину вдома.
Перші хвилини приходу, батьки не випускали її з обіймів. Але вона була цьому не проти, тому дозволила їм доторкатись до неї більше, ніж за все своє життя спільного проживання з ними. Як вона зрозуміла, батьки Агнес все ж таки, розказали її батькам правду. Вона нічого не могла заперечити, тому що не бачила сенсу брехати. Що правда, дівчина, навіть, ще трохи інформації їм розповіла, але тільки про те, що вони знайшли брата Ксенії та і все. Наважитись розповісти про відьму у неї не вийшло.

А тим часом, Агнес сиділа у батьківській кімнаті та не хотіла звідти виходити, тому що Каїн до цих пір був у них вдома.
- Донечко, ну може ти хоч на трошки вийдеш ?
- Ні, мені і тут добре.
- Та що ти до неї причепилась, ідемо краще стіл готувати до приходу гостів, зараз ще скоро прийдуть Антоніна з Петром.
Почувся голос з кімнати:
- Хто прийде ?
- Прийдуть батьки Естер, сонечко. - Мати старалась говорити спокійно, та турботливо ставитись до доньки, адже вона навіть не уявляла, що вони так довго робили у лісі.
- Разом з нею ?!
- Ну так, вже скоро будуть тут.
Почувши це, дівчина вибігла з кімнати та попрямувала до своєї. Відкривши двері, вона побачила перед собою Каїна.
- О, привіт Агнесса.
- Так, пішов звідси, мені потрібно привести себе у порядок.
- Чого так грубо ?
- Тобі не зрозуміло ? Вийшов, швидко!
Хлопець послухався, йому чомусь не хотілось знати, що буде, якщо він не вийде.
Агнес увійшла до кімнати, закрила двері та підперла їх стільцем. Відкривши шафу, вона дістала світлу сорочку. Вона була трохи нижча колін. Одягнувши її, дівчина підійшла до дзеркала. Побачивши, що у неї на голові, вона взяла гребінець у руку та почала агресивно розчісувати волосся. Лице її приймало найстрашніші гримаси. Але все ж таки, через деякий час, волосся було розчісане. Агнес підійшла до ліжка, присівши вона постаралась витягти з під нього коробку, але чомусь, та була дуже далеко і рука дівчини не діставала її. Та все ж, вона змогла її витягнути. Там знаходились різні пляшечки, дівчина доторкнулась пальцями до однієї з них, та стисла її у своїй долоні. Підвівшись вона відкрила пляшечку, та капнула собі на палець краплинку якоїсь олії. Це були парфуми, які робила з трав та квітів її бабуся. Доторкнувшись до шиї, вона розмастила по ній парфум. Цю дію дівчина повторила декілька разів.
Ще трохи покрутившись перед дзеркалом, вона поставила стільця на місце та вийшла з кімнати. Те як вона гарно одягнулась помітив Каїн. Та і батьки побачили.
- Нічого собі, це ти для мене так вбаралась ?
- Ага, не дочекаєшся.
- А для кого ж ?
- Яка тобі різниця, он бери і іди помагай тату стільці носити.
- Які ми колючі стали. Кицю, може щось трапилось ?
- По перше, я тобі не киця, а по друге, я ще раз повторю, яка тобі різниця ?
- Ой-ой-ой, ну добре не розказуй, я і так все сьогодні побачу.