Частина десять

190 14 0
                                    

Лорд Гарольд

Вперше побувавши в гостях у Віктора перед нашим третім курсом в школі, я відчув величезну заздрість, дивлячись на його стосунки з його молодшим братом та сестрою.
Їхні стосунки були набагато теплішими та дружнішими, ніж я міг собі коли-небудь уявити стосунки між дітьми в сім'ї.
Так, у Віктора були складні стосунки з обома батьками, ті однаково не виділяли дітям уваги, часто сварилися, але у Віктора були ті стосунки з братом і сестрою, про які я міг лише мріяти. Вони були один у одного і це допомагало їм витримувати холодність батьків до них.
У мене з Річардом такого ніколи не було. Ми сиділи разом за одним столом за прийомом їжі. І все!
Ми ніколи не грали разом, ніколи не гуляли разом в саду. Чи не спілкувалися навіть толком, проходили повз один одного як ніби не знайомі люди, і плювати що живемо в сусідніх кімнатах.
Коли я побачив спілкування інших братів між собою, я чітко усвідомив як далеко ми один від одного і крім загальної крові й батьків в нас немає нічого спільного. Ми чужі люди.
Я прогнав всі сторонні мислячи виходячи з каміна за вказаною адресою, і почав готується до важкої розмови з Владиславом Крамом, батьком Віктора й матір'ю Настасією Крамар. З такими думками я дивився на сім'ю Віктора у вітальні родового будинку роду Крам. Я побачив велику вітальню овальної форми, тут був батько і мати Віктора. На вигляд їм було по 25-30 років, але насправді більше, як мені відомо. Також молодші брат і сестра Віктора, з якими я теж був знайомий, оскільки часто гостював тут. Але і ще був один не знайомий мені молодий чоловік з першого погляду на нього я побачив схожість на батька Віктора і на самого Віктора, овал обличчя, вилиці, розріз очей, колір очей.
- Ласкаво просимо, Лорд Первелл! - Віктор, як полагається, поклонився. - Спасибі, що прийшли так швидко.
- Як я міг вам відмовити, Лорд Крам. Вітаю з прийняттям роду, бажаю вам довгих років життя і спадкоємців! - те що Віктор прийняв рід я, зрозумів відразу, як тільки вийшов з каміна.
Магія ще не відновилася, навколо нього є напруга. І ще побачив, що на руці батька Віктора немає кільця Лорда, і той мав стомлений вигляд, так само як й Віктор. Я покликав ельфа і передав подарунок з такої нагоди, згідно з традицією.
- Дякую, Лорд Первелл. Я покликав вас з іншого приводу!
- Ось як! Ви мене заінтригували, щось сталося? - я оглянув усіх присутніх, молодшого брата і сестру, подивився на бастарда, як я розумію.
- Так, Лорд Первелл, я б хотів, щоб Віктор прийняв в рід мого бастарда, але Віктор відмовляється, хоча я говорив йому, що передам верховенство тільки в тому випадку, якщо він після прийняття відразу ж прийме Аркадія в рід! - я ж побачив, як молодший брат Віктора, Ілля встав з місця.
- Вибач мене батько, але я все ж не почув відповіді на питання: чому цього не було зроблено раніше? - Настасія та Алісія подивилися на Володимира, що піджав губи, кинув швидкий погляд на жінок і подивився на мене.
- Вибачте Лорд Первелл, а по якому праві ви стали лордом такого роду в такому юному віці? - я посміхнувся з цього питання, і дивлячись в обличчя Володимира, відповів:
- Магія сама вирішує, хто стане Лордом того чи іншого роду, я не прагнув до цього, але Магія вирішила інакше. І ось я Лорд роду Первелл. Раз вже я відповів на всі ваші запитання, може ми обговоримо те, заради чого мене сюди покликали?
- Віктор відмовляється прийняти цього... - мати Віктора кинула погляд на незнайомця після повернулася до мене і продовжила. - Бастарда в рід, через що Вас і покликали, підтвердить право Віктора або право бастарда на визнання в роду Крам. - судячи з того що я знаю про Настасію Крам, вона зла і підтримує Віктора. Я кивнув їй і звернувся до решти присутні.
- Якщо ніхто з присутніх тут не проти, Я думаю, ми можемо вирішити це питання відповідно до закону Магії, а саме задати претенденту на визнання в роду ряд питань, згідно з Кодексом роду Крам.
- Я проти! - виступив Володимир, на що жінки та Ілля подивилися на нього з непорозумінням.
- Закон Магії єдиний для всіх, чи не так ти нас вчив, батько? Згодна Лорд Первелл. - відповіла Алісія дивлячись на батька зі злістю.
- Згоден, Лорд Первелл. - відповів Ілля твердо.
- Згодна, Лорд Первелл. - Настасія не дивилася на чоловіка, вважаючи за краще дивитися на Віктора або мене. Я звернувся до Віктора.
- Згоден з вашим рішенням, Лорд Первелл. - я посміхнувся всім і пішов до бастарда, якому від цього стало незручно, як я розумію по побіжному погляду що він кинув на оточуючих.
- Будьте ласкаві відповісти на кілька питань. - незнайомець лише кивнув я подумки, посміхнувся і почав ставити питання як годиться закону:
- Ваше ім'я?
- Альберт.
- Скільки років?
- 21.
- Хто ваш батько?
- Володимир Крам.
- Ваша мати?
- Єлизавети Петрова.
- Якщо перед вами постане вибір; метал або золото. Що вибирайте?
- Золото. - я почув чийсь важкий аидих.
- Захист чи напади?
- Захист. - я ж задумався, навіщо в роду бастард, який не знає кодексу роду, щось тут не так.
- Сила, знання або влада, що з цього може принести більше результату?
- Влада. - відповів Альберт через пару секунд він думав, що ж він відповів як магглонароджений.
- Чому ти захотів визнання в роду зараз, а не після повноліття? - тепер я відійшов від прописаних питань.
- Мати була проти і я не хотів її засмучувати. - почувся якийсь шепіт.
- Після визнання в роду, що ти будеш робити? - в його очах щось спалахнуло і він опустив очах тим самим показавши що йому є що приховувати.
- Хочу налагодити стосунки з братами та сестрою, адже ми все-таки однієї крові.
- Загальна кров не є гарантом чого-небудь. Альберт, моє останнє запитання: ти дотримуєшся всіх законів Магії?
- Кхм... намагаюся, Лорд Первелл. - я натягнуто посміхнувся Альберту, повернувся до решти без посмішки.
- Можеш заприсягтися тут і зараз своєю магією, що ти відповів на всі мої запитання чесно?! - я не повертався до нього, зате бачив як всі присутні прикипіли до нього поглядом, я встав біля крісла голови роду й обернувся, а відповіді все не було. На обличчі Альберта був шок і розгубленості, я побачив як Віктор глянув на батька, після так зробили інші.
- Чому ж ви не клянетеся, Альберт? - запитала Настасія після подивилася на чоловіка. - Або ви не були чесні у своїх відповідях, хоч вони й з помилками, але якщо чесні, то це легко можна поправити чи не так Володимир? - на хвилину в кімнаті повисла тиша.
- Я приймаю вашу відповідь Альберт, відповідно до закону магії я підтверджую право Лорда Віктора Крама не приймати в рід Крам бастарда, що не пройшов випробування питаннями, згідно з Кодексом роду Крам. - Настасія, Ілля та Алісія посміхнулися з цього.
- Дякую Вам Лорд Первелл. - відповів Віктор згідно з традицією.
- Ви жорстокі, Лорд Гарольд Первелл, тепер я зрозумів це. Дивно що я не розгледів у вас це раніше. - сказав Володимир і піднявся з місця.
- Я відмовляюся від вашої допомоги та не визнаю вашого рішення.
- Ти забув батько, що ти більше не Лорд роду, а я! І я хочу дізнатися до чого це все? Навіщо визнання бастарда проти якого виступав мій дід твій батько? - я відчув хвилі магії по дому, і зрозумів що Віктор, скористався магією роду і змушує батька сказати правду.
- Щоб після твій смерть Альберт міг стати Лордом роду, він чистий Крамовской кров у нього більше прав ніж...
- Що? - запитали Ілля та Алісія.
- Це ж кровозмішання? - крикнула Настасія і піднялася з місця. - Ти що хотів убити сина через цього ублюдка? - вона дивилася прямо в очі чоловіка.
- Кхм... думаю мені краще вас залишити. - сказав я, після грюкнув Віктора по плечу. Почувши фрази прощання, я ступив у камін і перенісся в бар недалеко від будинку Віктора.
Всі кажуть, що дитина повинна жити в сім'ї з обома батьками. Але що це за життя, якщо в ній ти бачиш лише фальшиві натягнуті посмішки батьків один до одного, що це за сім'я?
Пам'ятаю Дід говорив мені, що мої батьки в школі не любили один одного, на останньому курсі вони стали спілкуватися і в підсумку одружилися. Хоча, для багатьох чистокровних сімей це було приголомшливо. "Вони любили один одного..." наскільки я знаю, Джеймс обманює Лілі з Сіріусом Блек. Як Лілі може жити з Джеймсом після такого, а якби це була жінка, що народила б дитину і прийшла до них додому з вимогою визнати дитину. Щоб зробила б Лілі тоді? Пробачила, прийняла як є і продовжила жити з Джеймсом як ні в чому небувало? Навряд чи гордість їй би не дозволила. Так само і Крамом, як я знаю, шлюб Настасії та Володимир договірної і якщо вона захоче його розірвати, то буде знатний скандал, адже на момент весілля фінанси Крамів були плачевні, а розрив шлюбного контракту це означає Ще компенсацію тому, до кого були не справедливі. Я знаю, що Віктор впорається. Він не погано заробив на чемпіонаті, так само як і всі інші зараз будуть ще продажу наших речей, так що без грошей він не залишиться. А ось і він! Віктор вийшов з каміна і відразу озирнувся і рушив до мене, за ним з'явився його брат Ілля, вони підійшли й сіли за стіл біля мене я штовхнув Віктору чарку вогневіскі.
- Сподіваюся, будинок цілий?
- Цілий, батько правда немає. - він невесело хмикнув і перекинув в себе вогневіскі.
- Радий, тебе бачити Гарольд. - сказавши Ілля, дивлячись на мене.
- Взаємно, як ти? - він не весело хмикнув і глянув на Віктора.
- В шоці від новин, ДО РЕЧІ вітаю з прийняттям пологів.
- я подякував Іллю і подивився на Віктора що зустрів мій погляд.
- Пішли на дуельні бої.
- Ти впевнений, що зможеш обійтися без смертей? - я бачив, що він на межі, і якщо зараз почнеться магічна дуель, то суперник буде мертвий через 10 хвилин.
- Пішли на маггловський. - Віктор показав на руку, де був артефакт придушення магії, подивившись на Іллю я відповів:
- Пішли. - я розплатився, і ми вийшли на вулицю і пішли в нелегальний маггловской Бійцівський клуб.
Бувши підлітками, в яких вирує магія складно тримати нерви під контролем, навіть самі вправні жінки або хлопці не можуть змусити повністю зняти напругу в ліжку.
Тому так вже сталося, що ми знайшли один нелегальний маггловський Бійцівський клуб, тут можна зробити ставку на бійців, або ж взяти участі самому. Коли ми прийшли сюди вперше, то поспостерігали кілька боїв, потім взяли участі самі. Було боляче і важко, ніж в магічних боях, але зате це дало той результат, що потрібно.
Вперше нас тут гарненько так побили, але з часом все змінилося. Зараз це найкращий варіант,
для Віктора.
На відміну від мене, він не виганяв батьків з роду, і хоч би що там було, він відчуває до батька хоч щось нагадує любов сина до батька.
Ми увійшли в клуб, озирнулися. Віктор відразу рушив до головного, записався на бій, а ми Іллею пішли зайняли місце з видом добре видно арену.
- Як думаєш цього вистачить? - я подивився на Іллю з інтересом. - Це допоможе Віктору, повністю заспокоїться?
- А тобі? - він відвів погляд, від мене і заговорив:
- Ніхто не може зробити так боляче як роблять рідні люди, хоч і у нас були погані відносини, але вони були та зараз так боляче ніби у тебе вирвали шматок душі, хочеться кричати битися. Але чи дасть це бажаний результат?
- Зараз Віктор, виплесне емоцій і стане легше, потім займеться справами роду і не залишиться часу думати про щось інше. - я подивився на Іллю і продовжив. - Тобі я б теж рекомендував чимось себе зайняти, це допомагає не думати про біль.
- Дякую за пораду. - до нас підійшов, офіціант, ми зробили замовлення.
- До недавнього часу я думав що ти з Віктором пара. - я здивовано глянув на хлопця.
- З чого це раптом такі висновки?
- Ви завжди разом, розумієте один з напів-слів. Ти дуже добре знаєш, що він буде робити в тій чи іншій ситуації, моментами здається що ви як одне ціле.
- Командна робота Ілля не більше, до того ж ти знаєш останні роки ми провели багато часу разом як-не-як вчилися разом.
- Ну так, так. - відповів Ілля спокійно, він повернувся, шукаючи Віктора поглядом.
Я ж згадав, момент коли роки дружби чутті не полетіли фресталу під хвіст.

За все потрібно платити Where stories live. Discover now