За все потрібно платити

Частина дванадцять

Лорд Гарольд

Я в перше за багато років повертався в Англію, з нетерпінням і очікуванням чогось приємного.
Оскільки про рукопис Салазарна Слізаріна чого тільки не говорили, вони були легендою. І коли я просив чинного Лорда Слізаріна про них, я не думав отримати ствердну відповідь. Але отримавши її, я був нескінченно радий, що запитав про це. Оскільки це може не тільки допомогти мені з артефактом, над яким я зараз працюю, але ще стати прекрасним помічником в майбутньому.
Не те щоб я вірив усьому що говорять, але я не думаю, що Салазорн після себе не залишив нічого такого, що могло б передати знання. Школа - це не те, а ось рукопис це вже щось, якщо ти можеш правильно це зрозуміти й застосувати.
З такими думками я приземлився на Гріммо дванадцять у п'ятницю пізно вдень.
Дами пішли розбирати речі, я ж пішов ознайомлюватися з рукописом, за який добра частина магміра готова віддати всі свої статки разом з душею.
Побачивши рукопис на своєму столі в кабінеті Лорда, я зрозумів що мене чекає захопливий вечір і можливо навіть ніч. Кажуть, що цей рукопис Салазорн писав в останні моменти життя, і зараз дивлячись на товщину, я можу сказати що це применшення, якщо і писав, то останньої рік по кілька сторінок на добу, оскільки я бачив перед собою п'ятсот сторінок як мінімум. 
Я вивчив рукопис дуже уважно, буквально вгризаючись в слова, написані на пергаменті перселтангом. Якщо чесно, я думав вони написані на загальнодоступною мовою, але тепер то я зрозумів чому Лорд Слізарін настільки легко дав їх мені, він то напевно розраховував, що я не зможу їх прочитати. Розумно, дуже розумно, Салазорн так точно, та й теперішній Лорд Слізарін теж, а я то думав чого він погодився так легко. Ну нічого, нехай і далі думає, що зміг мене провести.
Я переконався, що не помилився у своїх здогадах, думаючи що Салазорн передав знання подібним чином, чого тут тільки не було: зілля, ритуали, чари, артефактологія, бойова магія, більшу частину закляття я навіть не чув. За такі знання можна і життя віддати, не те що гроші. Думав я під час прочитання.
За вечерею я думав про те, як мені застосувати отримані знання з рукописів Салазорно. Адже з них можна витягти дуже і дуже багато - якщо ще їм правильно скористатися, результат буде просто колосальний...
- Андромеда, надіслала згоду на вечерю. - це відірвало мене від моїх роздумів.
- Добре, підготуйте Блек-Хол до гостей.
- Ти будеш приймати їх тут? - Запитала Беллатриса з цікавістю.
- Так, Белль, я прийму колишнього члена роду Блек і його сім'ю, в будинку роду Блек. - відповів я на питання.
- Добре, ми все підготуємо.
- Прекрасно. - На цьому вечеря була закінчена.
Я провів всю ніч за рукописами Салазорно, і зрештою прийшов до висновку, що багато що тут має відношення до родової магії, і мені по не приналежності до роду Слізарін цим не скористатися, але ось те що я Лорд Первелл, явно Салазорн Слізарін не врахував, оскільки це робить мене далеким родичем, але все ж родичем і я можу певною мірою застосувати ці знання.
Вдень я відсипався після ночі вивчення, в той час, як жінки готувалися до зустрічі гостей. Я попередив їх що можливо спізнюся на вечерю, тому, що маю деякі справи.
До вечері я провів у кабінеті, займався документами з банку.
Я спеціально спустився вниз пізніше призначеного часу і ще кілька хвилин провів біля дверей, слухаючи про що це йде розмова. Я знаю, що це непристойно і не етично, але я хочу знати що і як вони обговорюють без мене.
До цього я не зустрічався з Андромедою і не знаю про неї практично нічого. Лише те що чув від дорослих, і то в дитинстві. Зараз я не знаю чи правдиві ті слова про Антромеду, оскільки з віком люди змінюються.
Також я не знаю що від неї чекати, не вірю я, що вона така ж невинна як Сіріус Блек, вона вчилася на Рейвенкло і це наштовхує на думку, що вона не так вже й проста, а враховуючи той факт, що як тільки вона дізналася що у роду Блек є глава, вона відразу ж зв'язалася з членом роду. Дає підстави вважати, що у неї є свої мотиви й плани, але ось що це? І для чого?