За все потрібно платити

Частина чотири

Сьогодні був мій сімнадцятий день народження, повноліття!
З моменту зустрічі з Леді Блек пройшло два тижні.
Я готувався до того, що найближчим часом стану Лордом Блеком.
Стіл переді мною був завалений подарунками від друзів і фанатів, але я сидів у кріслі й не звертав на них уваги. У руці я тримав лист. Відправникам була англійська філія Грінготтського банку. Цей лист зіпсував мені мій настрій ще гірше ніж було до цього. Всю ніч я не міг зімкнути очей, оскільки напередодні ввечері я отримав звістку, що в Аделіни почалися пологи. Я був радий цим новинам, але на жаль пологи тривали всю ніч, і це втомило мене. Так ще цей лист з ранку!
— Дарсі! — переді мною з'явилася ельфійка в Білій наволочці, вона була виділена мені школою і я використовую її для дрібної роботи.
  — Передай Леді Вальбурга Блек що я прибуду до неї через 15 хвилин, — ельфійка з поклоном зникла, я ж почав збиратися.
Коли я вийшов з каміна в Блек-Холі, то побачив Леді Блек, що чекала мене сидячи у вітальні.
— Гарольд, щось сталося? Ти виглядаєш схвильованим. — я слабо посміхнувся.
— В Аделін вчора почалися пологи, мало мені цього так ще англійські гобліни надіслали запрошення на зустріч сьогодні! — Леді Блек схвилювалася після моїх слів, судячи з її очей.
— З якої причини запрошення? — Я дістав з кишені лист і простягнув його Леді Блек. Взявши його, вона швидко прочитала лист.
— Я думаю тобі потрібно піти, — Леді підняла свій погляд на мене, і зробивши глибокий вдих, сказала: — Річард сьогодні пішов в банк, щоб прийняти перстень Лорда, я вважаю тебе викликають тому, — глибоко зітхнувши, я закрив очі.
Ось воно що! Перстень Лорда може не прийняти Річарда і тоді я повинен буду його приміряти. Чи хочу я цього чи ні, мені все одно потрібно сходити в банк.
— Чи складете ви мені компанію Леді Блек? Того роду, що як ви говорите я в майбутньому стану Лордом. — Вальбурга вкотре переконалася, що вона не прогадала обравши Гарольда майбутнім Лордом роду Блек. Його розум, поведінка і проникливість роблять з нього ідеального кандидата на Лорда.
— З радістю складу тобі компанію, Гарольд.
— Чудово, тоді в дорогу моя Леді, все-таки час не чекає. — Вклонившись Леді Блек, я подав свою руку. Леді не відмовилася від допомоги. Дійшовши до каміна Вальбурга наостанок глянула на портрет Оріона Блека. Нарешті сьогодні у роду з'явиться офіційний спадкоємець.
Першою увійшла в камін Леді Блек, після неї я. Вийшовши з каміна побачив звичну картину, чарівників, що метушливо ходили по банку, і зайнятих гоблінів.
Я подав руку Леді Блек, і та прийняла її з посмішкою. Так ми йшли по холі до вільного Гобліна.
Представившись гоблін відразу повів нас до кабінету повіреного роду Поттер.
Ми були біля дверей, коли я почув голос батька і дав спеціальний знак гобліну, щоб він залишив нас, гоблін здається здивувався цьому, але швидко вклонився і пішов назад, Леді Вальбурга подивилася на мене і прислухалася.
— Що це означає? Річард спадкоємець! — Я закрив очі й відкрив двері та зайшов до кабінету де побачив сімейку Малфоїв, Лорда Слізаріна, трьох Поттерів і Дамблдора.
— Як мені відомо у вас є ще один син може він спробує приня…
— Невже мій старший брат, розумник, гордість сім'ї, і найсильніший маг свого покоління не може стати Лордом? Це ж не квідич напружуватися не потрібно? Та й думати теж? Яка жалість! — сказав я перериваючи повіреного. Всі разом повернулися в нашу з Леді Блек сторону.