За все потрібно платити

Частина шістнадцята

꧁

Вибачте, за довге очікування, я просто потонула в справах, втративши лік часу. Наступна частина буде скоріше ніж ця обіцяю.
Приємного читання!꧂

Лорд Гарольд

Весільна церемонія спадкоємця Малфоя проходила в саду Малфой-Менора. Гостей було багато, враховуючи факт того, що більшість із них була з-за кордону.
Я перебував у першому ряду з боку нареченої, за наполяганням Фелісеті. Я був повністю спокійний, оскільки раніше я вже бував на подібних заходах.
Багато хто з моїх друзів одружилися, ще перед останнім курсом, відповідно до шлюбної угоди, яку уклали глави їх родів. І я мав честь бути на всіх, тож щось, що я бачив зараз, було для мене в деякому сенсі навіть нудним.
Після всі пішли за стіл, де я опинився по сусідству з Лордом Слізаріном.
Після того випадку в міністерстві, що стався тиждень тому, він став ходити з тростиною. Як я знаю зі слів Белль, він зламав ногу, і йому її вилікували відразу після події. І як я розумію, це все одно не дало бажаного результату, раз він використовує тростину.
З іншого боку біля мене була місіс Блек, що завела світську розмову ні про що.
Потім почалися танці, те що я найбільше не люблю, особливо на весіллях.
Перший танець був наречених, які як я припускаю заздалегідь відрепетирували танець. Далі пішли й інші, Вальбургу Блек запросив Лорд Прует, я ж залишився сидіти на місці, з думкою щоб це тривало якомога довше.
- Ви здається не любитель весіль. - я кинув біглий погляд на Лорда Слізаріна, що спокійно собі сидів і наливав собі випити. Знову нап'ється тут, а мені думай потім що з тобою робити.
- Точніше танців, а ви що любитель напитися? - я озирнувся, поки що все було нормально, я трохи розслабився.
- Ні, але я стільки намучився з цими приготуваннями, вибором нареченої, і все таке інше так що гріх не випити за здоров'я молодих. - я посміхнувся з останніх слів. - А що не так із танцями?
- Ну в прин...
- Гарольд! - я замовк на пів слові, напружився і повернувся до джерела голосу, вже знаючи кого побачу. І не помилився, це була Алісія Ферскі, моя однокурсниця, кузина Фелісеті, ну все почалося. - Я нарешті тебе знайшла! Я вже думала, що ти пішов.
- Та ні, я, знаєш, не хочу прожити весь залишок життя, ховаючись від Фелісеті.
- Які в тебе чудові думки на цей рахунок. У такому разі, я думаю, ти не відмовиш мені в танці? - дівчина простягнула мені руку, і я з ввічливою посмішкою встав з крісла.
- Звичайно ж ні. - я взяв її за руку. - Вибачте, Лорде Слізарін, доведеться нам відкласти нашу розмову. - він лише посміхнувся на це, я пішов на танцмайданчик, відчуваючи на собі погляд Лорда Слізаріна.
Під час танцю я поводився ввічливо й усміхався, слухаючи останні плітки. Так я дізнався, що Аделін зреклася дитини і її забрав біологічно батько. Сама ж моя колись дружина робить все, щоб повернуться в пристойне суспільство. Але на жаль виходить у неї це не дуже добре.
- Вона навіть намагалася у Фелісеті випросити запрошення на весілля, уявляєш, ось це нахабство, чи не так?
- Правда. - погодився я від щирого серця, бо я як ніхто інший знаю про її нахабство.
Після я запросив на танець Леді Малфой.
- Ви добре танцюєте, Лорд Певерелл.
- Дякую.
- Вам уже теж потрібно зайнятися пошуком підходящої людини для шлюбу, це справа не швидка.
- Дякую за пораду, але я ще не хочу одружуватися. - Нарциса на це лише посміхнулася, і сказала:
- У такому разі скажи це тому, хто тобою цікавиться з тієї вечері в Поттер-Менорі. - натяк я зрозумів, але поставити уточнювальні запитання не встиг, танець скінчився.
Після я запросив місіс Блек, вона говорила про тутешніх Лордів. А ось Белль, яку тед запросов на танець запитувала про мої знайомих. Так само уточнила "чи не було у Віктора з ними ніяких стосунків".
Після я танцював ще з кількома знайомими дівчатами. Слухав різні, новину, нічого до примітного, поки Алерія не запитала:
- Той Лорд, з яким ти говорив, поки тебе не покликала на танець Алісія, не одружений? - мені це якось не дуже сподобалося.
- Ні, а тобі навіщо?
- Він відмовив мені в танці. - як я зрозумів по голосу, вона ображена.
- Він отримав травму тиждень тому, і все ще не оговтався. Тож не ображайся, з тобою все добре. Ти чудово виглядаєш.
- Спасибі Гарольд, ти прекрасний хлопець, хто б не був у тебе партнером йому однозначно пощастило. - сказала Алерія зі щирою посмішкою на обличчі. - А чого цей такий гарний Лорд ще не одружений?
- Не знаю, це вже до нього питання.
- Так він мені й скаже, всі ви англійці такі потайливі. І ти  тому приклад, ти два роки не зізнавався, що в... - ну все почалося. Мерлін, вона мені це вічність буде пригадувати.
Повернувся за стіл, я десь ближче до кінця, я сів і зробив ковток вина. І відчув полегшення, більша частина позаду.
- Невже вже все? - я подивився на Віктора, що підійшов до мене з посмішкою на обличчі.
- А тебе це що забавляє?
- Ні, просто в мене до тебе є справа?
- Цікаво, дізнатися яка? - я зробив ще один ковток вина і побачив як Лорд Слізарін розмовляє з шофером Драко.
- Я хотів би це обговорити в більш спокійній обстановці.
- Двері мого будинку завжди відкриті для тебе Вік. - вимовив я з посмішкою і відставив келих убік.
- Пам'ятаєш весілля Валеріоніса, наприкінці весни минулого року.
- Не так його, як його меню. - страви красиві на вигляд, але от смак явно не для мене був.
- Ну так він же азербайджанець за національністю, і...
- Я знаю, але хоч би попередив заздалегідь, я особисто до такого був не готовий.
- Ну традиції були хороші. - я подивився на Віктора після цих слів, і зрозумів, що він уже п'яний. - Знаєш, добре що тут немає Орвеля, він би вже запросив тебе на дуель.
- Мені на весіллі кровопролиття не потрібно, Вікторе. - я вже знав, що буде далі, і зробив ще ковток вина. - Гарольде, не відмовиш мені в танці.
- Хіба в мене є вибір? - я взяв наречену за руку і повів до танцюючих пар.
- Я спеціально не запросила Орвеля, тож будь люб'язний не знайти собі...
- Я не збирався, ти ж знаєш, я не люблю дуелі як такі. І я вдячний, що ти не запросила Орвеля. - Далі я вирішив ускладнити танець зробивши один оборот дівчини. Після підняв її на і закружляв. Наприкінці наречена мені сказала:
- Сподіваюся, твоє весілля буде незабаром.
- Не думаю, що так Фелісеті, я не хочу одружуватися. - після до нас підійшов Драко, і я відійшов до столу, де цього разу був Лорд Слізарін, що про щось говорив із Віктором.
Коли я підійшов ближче, то побачив Белль, що вже почала говорити щось Віктору. Той піднявся і повів її до тих, хто танцює, проходячи повз них, я гиденько йому посміхнувся. Я сів у крісло і потягнувся до вина.
- Ваш друг згадував, що ви бачили багато різних весіль останнім часом. - я посміхнувся з тону Лорда Слізаріна.
- Є таке, багато хто з моїх знайомих і друзів одружився згідно шлюбних угод.
- Якщо дозволите то я хочу поцікавитися, з якою метою ви звели Драко з Фелісеті?
- Я? - я подивилася на свого співрозмовника з нерозумінням. - Я лише сказав, на кого можна звернути увагу, решту вже зробили...
- Мендаксі?
- Малфої. Я, звісно, розумію, що у вас звичка в усьому шукати мотив, Лорд Слізарін, але тут я не маю жодного стосунку до весілля. Усе вирішили без моєї участі, я нікого ні кому не нав'язував. І навіть не збирався. - ну нічого собі мене тут уже підозрюють не зрозуміло в чому.
- Ваші стосунки з Фелісеті справді виглядають близькими, чому ви самі не одружилися з нею, якщо так добре ладнаєте. - я подивилася на Лорда з цікавістю, він мав зосереджений вираз обличчя.
- Вона для мене як сестра, а спати з сестрою, це не припустимо. Ви навіщо цікавитеся?
- Ну не дуже-то хочеться щоб Драко розлучився через кілька років, так само як і ваша причетність до цієї справи.
- Про це можете не турбуватися. - я зробив ковток вина. - Як ваша нога? Не думали звернутися до закордонних медпрацівників?
- Дякую за занепокоєння, все добре. Просто в моєму віці не завжди все проходить так добре, як у молодості.
- Ну вам же не 133 як Дамблдору.
- Ну і не сімнадцять, щоб бути у формі як ви після тижня з дня події. - я посміхнувся від цих слів.
- Мені моментами здається що мені всі двісті, моє життя багате на події. А я хочу бути безтурботною дитиною, не думати про справи, міністерство, гроші.
- І чим ти хотів займатися, не маючи всього цього?
- Пізнання світу навколо себе, подорожах це дуже цікаво, і куди приємніше. - я відкинувся на спинку крісла.
- Багато де бували вже?
- У трьох дуже цікавих країнах, на заході земної кулі.
- Знаходження в цих країнах надихнуло вас на пошуки Морії? - коли я зловив погляд Слізаріна, він усміхнувся. - Про ваші досягнення в цих розкопках не говорить тільки ідіот.
- Точніше, той, хто нічого крім цього не знає, а хочеться. Ні мені про це говорив попередній Лорд Поттер і Леді Поттер. У Бразилії я зустрів одного мага, що колись проводив розкопки на цьому місці.  Після довгої розмови з ним я вирішив спробувати ну, і далі ви знаєте. - я знову зробив ковток вина, я побачив як Фелісеті танцює з Драко, неподалік від них Белль з Крамом.
- Як мені відомо, ви один інвестували в цю справу, це все окупилося?
- Більш ніж, нехай і не гроші, але й той артефакт, що я знайшов лише один, може коштувати більше, ніж я витратив на розкопки.
- У такому разі, ви є дуже завидним нареченим.
- А що мені з того? - запитав я з усмішкою глянувши на Лорда. - Гроші, артефакти, титул, місце в радах різних країн світу, у мене це є, хто і що може дати мені того, чого немає в мене? - Слізерин посміхнувся з цього питання.
- Гарольде, яка зустріч! - я закотив очі і повернувся до Аделін Герсос, що стояла переді мною і злісно виблискувала очима.
- Аделін, ти що вже злодійством зайнялася? - усмішка зійшла з обличчя.
- А тобі б цього дуже хотілося?
- Я не ти, єдине, що я хочу це не влаштовувати тут скандал.
- Це правильно, наші бажання в цьому сходяться.
- Радий чути. - я говорив стримано, не більше.
- Співчуваю твоїй дружині, якщо вона коли не будь у тебе буде. Жити з тобою це те ще випробування. - не дочекавшись відповіді, вона пішла.
- І звідки тебе знати? Ми ж разом не живемо. - сказав я, дивлячись їй услід.
- Мила у вас колишня дружина.
- Ви собі Лорд Слізарін, навіть уявити не можете, як я радий, що колишня. З акулою життя приємніше, ніж з нею. - я говорив відверто, на що Лорд Слізарін усміхнувся.
- А з танцями, що не так? - я зморщився від запитання.
- Спробуйте потанцювати з усіма, тоді зрозумієте.
- Чому не відмовиш?
- Образяться, потім мучся знімаючи прокляття. Ображена жінка, це проблема. Краще я помучуся сьогодні. А вам раджу сьогодні очисний ритуал провести, а то Аріель прийняла близько до серця вашу відмову. Брюнетка, з синіми очима, у фіолетовій сукні. - уточнив я, побачивши нетямущий погляд Слізаріна.
- Оуууу, цікаве ім'я. Дякую за пораду, а у вас що, був досвід знімати подібне прокляття? - Лорд говорив з усмішкою.
- Був, якось раз, після вечірки в школі. - Та вже ранок був у мене після знатний. Боліло все, щойно встав, жодне зілля толком не допомагало. Потім шкільний ельф сказав що до чого, я пішов у ритуальний зал, поки зібрався, поки провів. Мало не впав від втоми.
- Більшість молодих людей ваші однокурсники?
- Або просто знайомі.
- Напевно багато часу пішло, щоб вибудувати такі стосунки.
- Ну не щоб багато часу, просто в мене немає проблем у спілкуванні. Ви з якою метою цікавитеся?
- Просто, цікаво, та й тут нема чим більше займатися. Хіба що напиватися. Якби тут був Річард, то можна було б побачити якийсь цікавий скандал, він, як я знаю, в цьому майстер.
Завдяки іноземним гостям, тут більш веселі.
- Так? - я озирнувся і, чесно кажучи, не побачив жодної особливої різниці від того, що бачив закордоном, тому сказав: - Ну, вам видніше.
- Як я розумію, Беллатріса бажає покинути вас і Англію зокрема? - я простежив за поглядом Слізаріна і побачив як вищеназвана танцює з Віктором і сміється.
- Можу її зрозуміти, ви як я розумію цього не хочете?
- Я тільки за, ви вже вибачте, але як на мене вона злегка нав'язлива жінка. - я посміхнулася від почутого.
- Гаррі, мені здається чи я бачив Аделін? - я подивився на Крама, що підійшов до мене з Белль.
- Ні, вона тут.
- У такому разі, я думаю Фелісеті це не дуже сподобається. - після Віктор озирнувся.
- Я думаю що ти драматизуєш. - я зробив ковток вина.
До мене підійшов один знайомий, і почалася розмова про конференцію.
Після гості почали розходитися, і я вирішив теж піти. Попрощався з Лордом Слізаріном, господарями і пішов із місіс Блек на Гріммо.