Коронована. В полоні почуттів

Розділ 14

Першим в бій вступила команда Графа. Вранці Евеліна прокинулася від наполегливого телефонного дзвінка. Піднімати їй не жадалося. До опівночі дівчина смакувала коктейлі і випробовувала міцність підошов її підборів. Стас і Еля вирішили відсвяткувати їхні заручини гучно.

Вони запросили друзів відсвяткувати разом з ними цю важливу подію. Про те, що останній келих текіли був зайвим, дівчина подумала тільки, коли тільки з десятого разу змогла підняти голову з подушки і знайти телефон.

- Елька, у нас проблеми. У клубі ціла купа поліцейських. Шмонають все і всіх.

Дівчина заледве розібрала слова свого найкращого друга Діми, який з недавніх пір працював в їхньому з Стасом клубі адміністратором і вирішував усі питання на місці. Але цю справу без господарів вирішити було неможливо.

- Я вирішу. - Коротко відповіла та й скинула виклик.

Дівчина, не гаючи ні хвилини, почала збиратися. Для того, щоб виглядати ефектно і в той же час грізно, Евеліна обрала чорний строгий костюм, туфлі на високій шпильці і нафарбувала губи бордовою помадою.

В якому напрямку діяти, Островська вирішувала вже в дорозі. Домовлятися з копами сенсу не було, адже вони діяли за наказом Графа і його дружка Марченка. Ось до Артема дівчина і відправилася. По дорозі вони зі Стасом узгодили план дій. На годиннику було восьма тридцять ранку.

В офісі компанії в той час перебували тільки прибиральниці і охоронці. Якщо літніх жінок дівчина пошкодувала і відпустила додому. То з мордоворотами Графа довелося повозитися її людям, яких підіслав Шептицький.

- Це ще що за новини? - Потемнів Граф, коли зупинив свій автомобіль на стоянці біля офісу.

Під дверима юрмилися його співробітники. На вулиці було холодно і лив дощ. Більшість з них були без парасольок. Людьми вже смикало від холоднечі.

- Артеме Олександрович, як добре, що ви приїхали. Нас не пускають в офіс. Тут ці бритоголові з зі зброєю перекрили всіх входи і виходи. Нам дуже страшно. - Пробелькотіла Антоніна, його секретарка, коли Загоровський підійшов до підлеглих.

- Тоню, ти їдь додому. Тобі не можна хвилюватися. Тут може бути небезпечно. Я зараз у всьому розберуся. - Заспокоїв вагітну хлопець.

Позаду себе він почув звуки автомобілів, що під'їжджають. Це під'їхала його охорона, а слідом за ними приїхали вже машини загарбників будівлі. Артем попрямував до входу, але там його зупинив чоловік.