Коронована. В полоні почуттів

Розділ 6

Під ранок дівчина прокинулася від дивних звуків, що долинали із вулиці. Стаса поруч не було. Дівчина нашорошила вуха і зрозуміла, що хтось зойкає і ричить, а ще глухі удари. Островська насторожилася і підвелася з ліжка. Вона накинула на себе легкий шовковий халат і покинула спальню. Дівчина неголосними кроками спускалася сходами. Побачене у вікні її шокувало. Вона прискорила крок і опинилася за межами будинку.

Двоє бритоголових вчепилися своїми дебелими руками в не таке спортивне тіло якогось чоловіка, який вже мало був схожий на людину. Інші двоє товкли його, не розбираючи, куди саме наносити удари.

Шептицький погойдувався у кріслі-гойдалці і попивав міцний віскі.

- Що тут відбувається? – Евеліна підвищила тон, коли підійшла до Стаса.

- Нічого такого, золотко. Вибач, що розбудили. Мої хлопці лише годину тому розшукали Ткача. Не хотів чекати до ранку. – Спокійно відповів той.

- А обов'язково перетворювати його в стейк? – Еля була вже розлючена.

- Це був його вибір. Підписати документи так просто він не захотів. Ось і доводиться його вмовляти.

- Стас, це жорстоко!

- Пташко, зараз не до тебе. Іди спати. Як я зрозумів, ми вже завершуємо. – Хлопець поглянув на бідолашного постраждалого від його розлютованості і зрозумів, що вже зовсім скоро він отримає те, що хоче.

- Я підпишу...- Ледь чутно промовив той.

- Блискуче! Хлопці, дайте йому ручку.

Один із юнаків підійшов до катованого і дав йому знаряддя для письма. Тому вистачило останнього ривка, щоб черкнути карлючку і безсило впасти.

- Врятуй його! Він зробив як ти хотів! Не дай йому померти! – Заверещала вмить Евеліна і вхопила пістолет, що лежав на столику біля бокалу з алкоголем. – Інакше, я вб'ю тут усіх!

- Спокійно, Елі, спокійно! Ми все зробимо, щоб його врятувати. Тільки поклади зброю. Будь ласка. – Тихими і заспокійливими рухами він давав їй зрозуміти, що все позаду і її умови будуть виконані.

- Викликайте швидку, скажіть, що знайшли побитого чоловіка неподалік лісу. Ніхто нічого не запідозрить. Прошу вас. – Островська була вже за крок від істерики.