*Арія Ільгаз*
Як тільки ми увійшли в мою кімнату та сіли на ліжко, я тремтячим голосом почала розповідати...
- коли я пішла у вбиральню, я не можу ла її знайти. Тому я пішла шукати на другий поверх - говорила я та в очах спливали спогади як Диявол вбиває того нещасного хлопця - я... я пішла якимось коридором і побачила двері - заїкаючись розповідала я - коли я підійшла до тих дверей, вони були при відкриті. Я почула голоси і побачила чоловіків - ковтаючи сльози говорила я далі. Подруга побачила як я тремтю від емоцій і взяла мене за руку.
- вони тобі щось зробили? - спитала моя подруга тремтячим голосом.
- ні - відповіла я і далі продовжила - точніше не мені....... Вони вбили хлопця на моїх очах - сказала тихо я боячись що хтось почує, хоча у квартирі нікого більше і бути не могло. Та почала плакати.
- О Боже - закривши рот рукою Кеті впала у ступор.
Так ми сиділи п'ять хвилин я плакала а кеті мене заспокоювала.
- Аріє все буде добре, давай заяви про них у поліцію - почала роздумувати подруга.
- я не знаю що нам робити він мене побачив і велів мене зловити. Тепер вони знають що була і ти. Я їх боюсь Кейт вони були озброєні - говорила я швидко - а якщо вони нас знайдуть, я боюсь що нас приберуть як свідків.
Ми просто сиділи та ніхто не хотів переривати цю тишу. Але тут Кейт встала та почала ходити по кімнаті та в слух роздумувати.
- Аріє все буде добре. Будем жити як і раніше. Вони нас не знайдуть. Ми живемо далеченько від того клубу, ми не будем нікому нічого розповідати і не буде ніде світитись.
- жити як раніше?, я так вже не зможу. Я тепер буду лякатися кожного звука, знаючи що нас можуть розшукувати. І як мені тепер жити як раніше, як я бачила я той Диявол всадив ніж у хлопця.
- Аріє все буде гаразд, тільки тримаймося разом.
Через деякий час у мені прийшла ідея...
- Кейт переїдь до мене, будьласка, хочаби на якийсь час поки я не переконаюся що за нами ніхто не стеже
Я дуже хотіла щоб Кейт залишилась і пожила зімною деякий час. Я так не буду за нею переживати знаючи що вона коло мене.
- не погана ідея - вимовила брюнетка та добавила - і батьки я впевнена не будуть проти що я поживу у тебе.
Я була дуже рада що вона буде жити зімною але радість довго не тривала. Як тільки я згадувала ті чорні очі по шкірі пробіглися мурашки....
Продовження слідує 😘😘😘😘
ВИ ЧИТАЄТЕ
В руках у Диявола
Romance- Ні не підходь - вимовила я на одному диханні. - А то що, янголе? - вимовив Марат із своєю диявольською усмішкою - що ти мені зробиш? - Коли я виберусь звіци, тебе посадять і на довго, так що краще відпусти мене зарас і я нікому нічого не скажу. Ма...
