*Марат Моретті*
*Вчорашня ніч*
Як тільки я побачив її у моїй футболці яка ледве прикривала її гарний зад, я дуже захотів її але тільки добровільно.
Коли я її прив'язав та перевернув на живіт вона почала вкриватись але я в той момент навіть не поворухнувся, коли я підняв футболку я побачив дуже гарну задницю мого ангела. У мене зразу почали з'являтися різні грязі думки як я її трахаю а мій ангел стонить від задоволення.
Коли я почав наносити перші удари я почув як вона вже плакала та просила не робити цього але мені потрібно було її покарати.
Я її бив не легенько але і не сильно. Я знав що мої удари роблять її дуже боляче, але іншого виходу не було. Я наніс її двадцять сім ударів по її апетитній задниці. І все-таки я вирішив на цьому зупинитись.
Вона вже не виривалася і не кричала, тільки тихо всхлипувала. Я відв'язав її руки і вона зразу скрутилася піджав ноги під себе.
В цей момент я трохи пошкодував що зробив її. Але все ж таки так потрібно було.
Я ліг коло неї та взявши її за талію я присунув її до себе що її попка впиралась мені у вже кам'яний член.
Вона сказала мені тихим та хриплим голосом щоб я не чіпав її але я не хотів відпускати її.
*Тепер*
Сьогодні я проснувся в чотири ранку та вирішив піти у кабінет. Вчора я трохи погарячкував, але янгол сама вина. Їй потрібно було придати урок.
Коли я вже сидів у кабінеті та підписував всі документи. До мене постукали
- так
У кабінет увійшла моя доморобітниця Ціліна. Вона мені як друга мати, тому я її дуже поважаю.
- Господарю сніданок готовий. - як мене дратує що вона мене називає господарем для неї я Марат.
- Ціліна що я вам говорив про господаря?
ви можете мене називати по імені. - спокійно сказав я.- як скажете - лагідно проговорила вона.
- добре тоді я піду за стіл а ти піди та приведи і Арію.
ВИ ЧИТАЄТЕ
В руках у Диявола
Romance- Ні не підходь - вимовила я на одному диханні. - А то що, янголе? - вимовив Марат із своєю диявольською усмішкою - що ти мені зробиш? - Коли я виберусь звіци, тебе посадять і на довго, так що краще відпусти мене зарас і я нікому нічого не скажу. Ма...