В руках у Диявола

Частина 10

*Арія Ільгаз*

Коли я проснулась був вже вечір. Я піднялась і почала ще раз все роздивлятись  і ось я побачила балкон   я була на другому поверсі не так і високо. Я підійшла до нього та відкрила двері і вийшла на свіже повітря.

Я зможу зарас втекти пронеслось у мене в голові
Але як Кеті і де вона.
Нічого я звіци виберусь і піду у поліцію і її знайдуть.

Зайшовши у середину я в першу чергу найшла моє взуття  та одягла його а потім взяла покривала і почала їх зв'язувати один до одного потім я повернулась на балкон та прив'язали одну сторону до нього і почала спускатись.

Коли я спустилась на землю я почала шукати вихід із цієї території. Коли я все обдивилась я побачила що там де велика брама стояли два охоронця а на задній стороні будинку був ліс і я не роздумуючи побігла у той ліс.

Я бігла дуже швидко як тільки могла. Ліс все не скінчався і не скінчався. Я вже думала що не знайду вихід із нього як раптом я побачила дорогу і почала бігти до неї.

Я бігла по дорозі але автомобілів не було. Як раптом позаді себе я почула звук наближаючогось автомобіля та стала. Я почала зупиняти її і яке щастя було що вона зупинилась.

За кермом сиділа дівчина на вік 28-30 років.
Вона опустила скло і запитала.

- вам потрібна допомога
- так так, якщо можете будьласка підвезіть мене.

Вимовила я швидко.

- так звісно сідайте

Я сіла у машину і ми зрушили з місця. Я по дорозі оглядалась чи не їдуть за нами. І я досі не знала де я

- а куди вас підвести, бо я такій не знаю куди вам потрібно - раптом запитала вона порушивши тишу.

- можете будьласка сказати де ми зарас знаходимось.

- ми зарас за містом. З вами щось трапилось?

Ми за містом далеченько від мого дому. І що мені відповісти її? Сказати що мене викрали із подругою із за того що я стала свідком вбивства.

- та наді мною пожартували друзі. Вивезли мене закривши очі і сказали щоб я повернулись без телефону без нічого вчасно додому і получу приз - придумала швидко  якусь маячню.

Запитаєте чому я не розповіла правду. Тому що я не хочу щоб вона потім була у небезпеці. Моя ціль зарас потрапити у поліцейський відділ.

- пожартували так пожартували - сказала жінка видавши смішок.

- а куди ви їдете - запитала я щоб знати де вона зможе мене висадити

- я їду у центр, а куди вам потрібно? Мені не важко я можу підкинути куди вам потрібно.

- мені потрібно у відділення поліції якщо вам не буде важко - якщо що то відділення поліції у центрі такшо нам по дорозі.

- ви вирішили написати заяву  на друзів - запила дівчина підсміюючись.

- та ні. У мене просто там батько робе хочу у нього машину попросити щоб швидше додому дістатись - знову почала брехати я.

- а ну тоді зрозуміло.

Далі ми їхали тихо. Я роздумувала що розповісти поліції. Мені не вірилось що я змогла  втекти.

Ось ми вже приїхали я мала вже виходити але зупинилась і сказала:
- дякую вам велике, ви не уявляєте як мені допомогли - вона посміхнулась і відповіла

- та немає за що.

Я закрила двері автомобіля і пішла у поліцейський відділ. Ставши на порозі я зрозуміла що дороги назад немає і я повинна врятувати подругу

Продовження слідує 🖤

Ну як вам ця частина?
Не забувайте класти зірочки 💞
Люблю усіх і цілую 🥰😘❤️