В руках у Диявола

Частина 17

*Арії Ільгаз*

Сьогодні я проснулась о сьомій годині. Рівно через годину прийде диявол.

Я пішла зразу в душ. Під гарячою водою я думала чи зможу втекти. Я не знаю де він мене буде вчити самообороні але знала точно що втекти можна спробувати.

Коли я вийшла з душа я пішла у гардеробній. Так у цій кімнаті навіть була гардеробній. Я скала туди всі речі які були у тому пакеті. Тому я зайшла щоб вибрати що одягти. І у гардеробній опинилися ще якийсь одяг якого не було тут раніше. Напевно це диявол знову приніс.

Сьогодні було тепло тому я одягла чорні велосипедки та такий самий топ.

Коли я переодяглась я не знала що робити. Тому я вирішила подивитися чи він мене не закрив на ключ. І знаєте на диво двері були відкриті. Я вирішила що зможу навіть зарас втекти. Тому я почала тихо спускатися на низ. Я дійшла до дверей та взяла за ручку. Нажаль вона була закрита. Не встигла я повернутись як почула низький голос коло себе.

- вирішила знову втекти від мене ангеле? - я лиш застигла на місці на хвилину. Але вирішила розвернутись та побачила Марата у спортивних сірих штанах та чорній обтягуючій футболці.

- Я... Я заблудилась.... Хотіла знайти кухню.... Щоб попити води.

Господи яка я ідеотка  що я воопше говорю.
Він лиш посміхнувся та підійшов ще блище до мене та прошепотів мені на вухо.

- Янголе ніколи не бреши мені.- поговорив він низьким голосом, від його голосу пройшов табун мурашок а знизу живота зав'язався вузил. О Боже ні Арія прийди в себе.

З трансу мене вивів його голос но вже не так близько.

- одягай взуття та пішли.

Я найшла своє взуття та одягла його. Він відкрив двері та ми вийшли із його дому. На вулиці було дуже гарно. На хвилинку я стала та подивилась на небо. Було так добре але я хотіла волі.

Я пішла за ним. Ми дійшли до його машини я вже хотіла відкрити задні двері і сісти дуди але почула його голос.

- сідай на перед

Я не хотіла спорити то у послухалась і сіла на перед коло нього.

Ми почали кудись їхати. Незнаю куди тому я просто дивилась у вікно. Та все таки я вирішила запитати куди ми направляємось

- куди ми їдемо

- у ліс - коротко відповів він.

- ти мене все-таки хочеш вбити, так? - запитала я. Я знала що ні але може я йому набридла і він хоче все-таки мене позбутись.

На це він лиш посміхнувся.

Ми ще їхали десять хвилин. Та завернули у ліс, там була доріжка і ми нею поїхали. Коли ми зупинились і вийшли із машини я побачила що там йде обрив. Чесно кажучи я злякалась, може він дійсно хоче мене вбити але мене із думок вивів його спокійний тон

- не нервуй я не буду тебе вбивати - не знаю чому але я йому повірила.

- ітак ангеле перше навчимо тебе відбиватись від когось.

- я не розумію навіщо це все мені. Я можу за себе постояти.

Він лиш усміхнувся та різко підійшов до мене та кинув на траву та навис наді мною. Я почала вириватися але він взяв мої дві руки у свою одну та притис над моєю головою. Потім він надавив своїм коліном мені на ноги та розставив їх. Я була не рухома.

Він лиш нахилився та сексуальним голосом сказав мені у губи.

- я би хотів розірвати із тебе ці тряпки та трахнути так щоб ти це ніколи не забула. Щоб ти стонала під мною. Я дуже хочу тебе Янголе.

Від його слів я перестала вириватись. Я почула збудження. Боже до чого я докотилась.

Він дивився на мене а я на нього але раптом він поцілував мене. Це був властний поцілунок. Не знаю чому але я відповіла. В цей момент я не знаю що мною керувало. Коли він від мене відстронився.
Я все-таки прийшла в себе та почала знову вириватись.

Все ж таки він мене відпустив та коли ми вже встали він сказав.

- ось чому потрібна тобі самооборона. Я міг тебе трахнути і ти би не змогла вибратись.

я лиш кивнула та все ще не могла зрозуміти що тільки що сталось

Продовження слідує 😘