Математик

5

Наступного ранку я прокидаюся у гарному настрої. Нарешті мій лікарняний закінчився. Тепер я можу повернутися до свого друга.

Поніжившись у ліжку ще десять хвилин, вирішую все ж таки вставати. Йду до ванної кімнати та приймаю ранковий душ. Ммм... Тепла вода така приємна. Наче чиїсь обійми. Наприклад Макса або мами... Раптом мене осяює. Мені ж батьки ні разу не телефонували за весь час! Вони навіть не поцікавилися як у мене справи! Ну все! Я їм такого прочухана зараз влаштую.

Виходжу з душу, одягаюсь та повертаюсь до кімнати. Беру з ліжка телефон та набираю мамин номер. У слухавці роздаються гудки. Через пару секунд краєм вуха чую, що з якоїсь кімнати лунає знайома мелодія. Я йду на пошуки джерела звуку. Спершу вирішую випробувати щастя у батьківській спальні. І на диво не прогадую. Чим ближче до дверей, тим гучніше чую ринґтон. Зайшовши в середину, бачу на столі мамин телефон. Оце так! Вона серйозно забула його? 

Гаразд, я розумію, що скоріше за все батько дуже сильно зайнятий і вони з мамою майже не бачаться. Але невже в готелі, чи де вони там мешкають, немає звичайного телефону? Не повірю в це! Гаразд, нічого даремно голову ламати. Спитаю як приїдуть. А поки треба збиратися до школи. 

Скидаю дзвінок та спускаюсь на кухню. Хм... Чого б поїсти? У нас після вчорашнього обіду хоча би щось залишилося? Було б чудово.

Відкриваю холодильник, аби перевірити. І на превелике щастя, знаходжу там якісь залишки. Ура! Я не залишуся голодним принаймні зараз. А на вечір щось придумаю.

Дістаю все з холодильника та кладу в мікрохвильовку підігріти. Потім ставлю закипати воду у чайнику. Раптом дзвонить мій телефон. Невже батьки згадали про мене? Беру пристрій до рук. А ні. Це Макс.

- Доброго ранку, любий. - чую радісний голос з того кінця.

- Доброго. Як спалося?

- Знаєш, без тебе погано. Звик я дуже за півтора тижні.

- Хаха. Ну нічого звикнеш і до моєї відсутності.

- Оце ти бука!

- Це одна з моїх сторін. Так що звикай.

- Зрозумів. До речі, о котрій тебе забирати з дому?

Я кидаю погляд на годинник, що висить прямо над столом.

- Давай десь через пів години.