Математик

8

POV Автор

Наступного ранку Ден прокидається раніше за Алекса. Він вирішує дати можливість відіспатись другові та не будити його так рано. Потім хлопець бере рушник, який його ліпший друг підготував ще вчора, та йде у душ. Тепла вода допомагає йому остаточно прокинутися. Після водних процедур Ден, повернувшись до кімнати, бере до рук телефон, аби посидіти трохи в соц мережах. Першим йому на очі трапляється повідомлення від класного керівника, що вчитель географії прихворіла і замість її уроку буде урок математики.

- Чудово. - шепоче хлопець. - Певно дійсно сама Доля хоче, аби Алекс помстився своєму колишньому.

Через деякий час у двері раптом хтось стукає.

- Зайдіть - не дуже голосно гукає Ден.

Двері відчиняються та до кімнати зазирає пані Олена.

- О, доброго ранку Дене.

- Доброго ранку.

- Добре, що ти вже не спиш. Будь ласка розбуди Алекса та спускайтеся снідати.

- Добре.

Після цього жінка покидає спальню.

Кінець POV Автор

Я прокидаюся від того, що мене хтось ласкаво кличе та ніжно термосить за плече. 

– Алексе, друже, підйом. Пора прокидатися. Твоя мама вже сніданок приготувала.

– Мх... Не хочу нікуди йти. Пішло все до біса. І школа, і сніданок, і Макс.

Я перевертаюсь на інший бік та з головою вкриваюся ковдрою.

– Розумію тебе. Але треба. Пам'ятай свою головну ціль. Тобі треба подивитися на реакцію Максима Вікторовича. До речі, сьогодні в тебе є унікальна можливість. Керівничка повідомила, що у нас замість географії буде математика.

Ці слова подіяли неначе червона хустка на бика і я миттю підриваюся з ліжка.

– Тепер я зрозумів як тебе треба піднімати з ліжка. Давай швидше йди вмиватися. Сніданок нас вже напевно зачекався.

– Добре, "матусю". Як скажеш.

Ден, з посмішкою на обличчі, запускає в мою сторону подушку. А я тим часом, регочучи, встигаю вислизнути за двері. Зайшовши до ванної кімнати, роздягаюсь та стаю під теплі струмені. І ледь знову не засинаю у тій душовій кабіні. Але до тями мене приводить раптовий стукіт у двері. Я швидко домиваюсь та виходжу назовні. Біля дверей мене вже чекає Ден. І був він уже одягнений у свій шкільний одяг.