6

186 13 0
                                    

Приблизно місяць потому

Пройшов вже місяць від початку наших з Максимом Вікторовичем стосунків. За цей період ми вже встигли багато чого дізнатися один про одного. Ми ніколи й не могли уявити, що в нас так багато спільних захоплень. І на багато речей ми дивимось однаково. Але не все було так ідеально як здавалося на перший погляд. Як і у всіх парах бували звісно і сварки. Але вони дуже швидко закінчувалися. Бо не можемо ми один на одного дуже довго ображатися. Спочатку сваримося, а вже через півгодини обіймаємось, наче нічого й не було.

За цей період часу було у нас і багато побачень: в кіно, в кафе, у Макса вдома або просто в парку. У мене залишилося дуже багато приємних, теплих, а часом і смішних спогадів. І тепер з упевненістю на 100% можу сказати, що Максим Вікторович дійсно моя людина. Хоч наші стосунки і почалися доволі швидко, але ми ні дня не шкодуємо, що ми разом. Я кожен день неначе літаю на крилах. 

Зранку я прокидаюся у піднесеному настрої. Хочеться стрибати, танцювати, співати та робити що заманеться. Адже саме сьогодні особливий день. Виповнюється рівно місяць з початку наших стосунків. Макс обіцяв мені якийсь сюрприз влаштувати на цю річницю. Цікаво вже дізнатися, що він мені підготував.

Рвучко підриваюся з ліжка та ледь не підстрибом йду до ванної кімнати. Роздягаюсь та залажу під душ. Мої думки зараз далеко звідси і обертаються лише навколо мого хлопця та його сюрпризу. 

Раптом у двері хтось стукає.

- Алексе, виходь вже. Ти там 15 хвилин вже стирчиш. - кричить мама.

Оце так! Невже я настільки захопився, що не слідкував за часом? Це погано. Не думав, що мене щось може відволікти настільки сильно. Треба терміново заспокоїтися та вгамувати думки.

Вилізши з душової кабіни, одягаюсь, а потім відкриваю кран умивальника. Хлюпаю собі в лице декілька раз холодною водою. І це дійсно допомагає очистити думки та тверезо мислити.

Потім виходжу нарешті з ванної кімнати та спускаюсь на кухню. Там вже сидять обоє батьків.

- О, ну нарешті ти вийшов. - озивається мати. - Ти там заснув чи що?

- Ні. Просто замріявся.

- І про що, якщо не секрет. змовницьки каже батько.

Моє обличчя густо червоніє.

МатематикWhere stories live. Discover now