Контракт з Чонгуком

Заняття в Чонгука.

Чонгук проснувся вчасно, він рано лягнув спати, тому виспався і мав багато сил та енергії. Він сходив в душ, прибрав в кімнаті, тому, що сьогодні вони з Техьоном мають займатися. Сходив на кухню поїв та поговорив з батьками, розповів їм, що сьогодні до нього прийде друг і вони будуть разом займатися.
Чон написав Техьону повідомлення, що буде його чекати в 8 годині на перехресті (це місце де вони продаються).

Техьон проснувся трішки пізно. Він не виспався. Він вмився, переодягнувся і пішов на кухню. Те рішив глянути в телефон, він побачив повідомлення від Чонгука і зрозумів, що Чон на нього вже давно чекає. Техьон вибіг з дому і побачив Чона, який стояв перед його домом.
- Привіт, вибач, що я тут - сказав Чонгук - просто надоїло чекати.
- Вибааач - Техьон вибіг і обняв Чонгука.
Вони обоє від цього були в шоці, Те не збирався обіймати Чона. В Чонгука ніби з'явилися метелики в животі, йому стало весело і він хотів все на землі подарити Техьону.
- Ти давно на мене тут чекаєш?
- Та не дуже - Гук посміхнувся.
-Вибач ще раз - Те зніяковіло сказав.
- Нічого, все добре - Чон продовжував посміхатись.
Техьон крикнув мамі, що він пішов і вони з Чонгуком пішли до школи. Погода була дощова, здавалося, що от-от і буде злива.
Така погода була цілий день. Уроки завершились, тому Чонгук і Те збиралися йти до Чона вчитися. Як тільки вони вийшли зі школи і трішки пройшлися почав падати дощ.
У них не було парасолі. Тому вони бігли, але раптом Те зупинився і сказав:
- Досить! Так чи інакше ми промокнемо, тому давай просто будемо йти, спокійно.
- Добре - Чон відповів і почав віддихуватись та сміятись.
- Чому ти смієшся?
- Просто хахаха ти такий смішний і милий водночас
- Хах ти би себе бачив.

Вони прийшли додому до Чонгука всі мокрі.
Батьків Чона дома не було і не буде, вони поїхали кудись по роботі.
- Ти сильно змерз? - спитав Гук в Те
- Ні, а ти?
- Теж, зараз я збігаю принесу тобі рушник і дам тобі одяг переодягнутись. Ходи за мною.
Чон відвів Техьона в свою кімнату і побіг по рушник. Техьон не знав, що йому робити, тому просто стояв серед кімнати. За пару хвилин прийшов Чон.
- Ось тримай, зараз пошукаємо тобі одяг - Чон посміхнувся.
- Та сам спершу витрись, ходиш і капає з тебе.
Чонгук нічого не відповів, витеряся та почав шукати одяг для Техьона. Те менший від Чонгука, тому одяг Чона для нього буде завеликим. Гук знайшов шорти на шнурках які можна зав'язати і светр менший.

- Ось бери, одягни поки що це. Думаю твій одяг висохне, за той час, коли ми будемо займатись.
- Добре, дякую. А де я можу переодягнутись?
- Можеш тут. Я вийду, також переодягнусь і зроблю нам чай. До речі, ти голодний? Будеш щось їсти?
Не встиг Техьон щось сказати, як в нього забурчів живіт.
- Ахах значить будеш - Чонгук посміявся і збирався вийти.
- Чонгук , я переодягнусь і прийду до тебе. Допоможу тобі.
- Не треба , можеш прийти і просто посидіти.
Чон посміхнувся і вийшов.
Техьон переодівся, все-таки одяг Чонгука був великим і це не дивно. Він вийшов у коридор і спустився по сходам в низ. Те не знав куди йти, тому пішов по звуку. Він побачив Чонгука який щось готував.
- Ти вмієш готувати?
- О ти вже, ні не дуже, але пробувати можна.
- Помогти тобі ?
- Та ні не треба.
Чон різав цибулю і врізався.
- Я ж говорив давай я тобі поможу. А ти ні, ні тепер врізався.
- Та ж нічого страшного не сталось.
- Сталось, дивись як кров тече. Де в вас аптечка?
- В ванній кімнаті на поличці.
Техьон побіг та взяв аптечку.
- Давай сюди свій палець.
Те легко обробив рану та наклеїв пластир .
- Тепер сиди, а я дороблю те, що ти готував.
Техьон одів фартух і почав готувати. Чонгук дивився з захватом.
Їжа приготувалася досить швидко і вони сіли їсти.
- Вауу це так смачно - закричав Чон.
Техьон в відповідь тільки широко посміхнувся.
- Де ти навчився так смачно готувати?
- У мене мама ресторан має, я їй помагаю.
- Це так класно, я нічого смачнішого не їв.

Вони поїли та пішли вчитися. Перше вони почали з мови.
- Чон я не розумію чого у тебе не виходить робити самому. Зі мною зараз ти не зробив ні одної помилки.
- Ти пояснюєш краще ніж вчитель.
- Зрозуміло - Техьон посміхнувся.
Вони ще трішки позайматися мовою, а тоді почали вчити фізику. З фізикою як з мовою все йшло не так легко.
- Чонгук я не розумію.. Як це утворюється?
- Те, давай трішки відпочинемо.
- Давай, я за..
Техьон з Чонгуком трішки посиділи і продовжили займатися. Вони обоє вже злилися і починали ненавидіти фізику.
- Я йду наберу нам води, добре? - сказав Чонгук.
- Гаразд.

Чонгук пішов на низ, змив обличчя та набрав їм обом води. Коли він вернувся, то побачив Техьона, який заснув. Він так мило спав. Чон не хотів його будити.. Він спершу сидів і дивився на те, як мило спить Техьон, він виглядав як милий медведик. Було видно, що Техьон був виснажений.

Чон взяв телефон Техьона, який стояв на столі і пошукав номер його мами. Він взяв номер і подзвонив зі свого телефону.
- Добрий день, тьотя Хва.
- Добрий день, а хто це?
- Чонгук, друг Техьона. Ми з ним займалися разом і він заснув. Мені жаль його будити, він виглядає виснаженим, можна щоб він сьогодні переночував у мене?
- Так добре, він вже не маленький, щоб питати у мене дозвіл - засміялася мама Те.
- Дякую тобі, Чонгук, за те, що піклуєшся про Техьона. Він виглядає щасливим з тобою. Я дуже сильно вдячна тобі.
- Я нічого особливого не роблю - сказав зніяковіло Гук.
- Так би мали робити всі люди. Дякую вам! До побачення , гарного вам вечора.
- До побачення, Чонгук, тобі також гарного вечора.

Чон вернувся до Техьона. Він взяв його на руки і переніс на ліжко. Акуратно накрив. Чон дивився на Техьона, Те почав плакати у сні. Чонгук не знав, що робити. Йому стало боляче від того, що Техьон плаче.

- Техьон, не плач, все добре, чуєш? Це просто сон - Чон заспокоював Те і витирав сльози з його щік.
Техьон трішки заспокоївся, але крізь сон взяв Чона за руку.
- Не йди від мене, я тебе прошу не йди.
- Я не йду від тебе, все добре чуєш? - Гук легенько гладив Те по голові.
Техьон розслабився, але досі тримав руку Чона. Гук сидів так поки не заснув..