Контракт з Чонгуком

Давай жити разом.

Техьон проснувся пізно, здавалося, ніби, вчорашній день був ще одним страшним сном, але, нажаль - це реальність. Він досі не знав, як йому поступити. Якщо він відмовиться, то не встигне вилікувати маму, а якщо погодиться стане чиєюсь іграшкою і з ним зможуть робити, що захочуть.
Те відчуває ненависть до Чонгука, але і ще щось, те що йому не подобається, тому він старається це глушити. Техьон хоче ненавидіти Чонгука за те, що той так вчинив з ним.
І в решті решт, Те вирішує віддатися Чонгуку і спасти матір.
- Хах це напевно мій найкращий але і в одночас найгірший вибір.
Техьон посміявся сам до себе. Він не знає, що цей вибір буде найкращим в його житті.

Чонгук проснувся вчасно. Він вже не міг дочекатися до того моменту, коли Техьон дасть відповідь. Чон увесь час перевіряв телефон. Потім він зрозумів, що так може бути довго, тому пішов вмитися та їсти.
За сніданком Чонгук говорив з батьком і мамою.
- Чонгук тебе щось хвилює? - запитала раптом мама.
- Трішки хах. Як думаєте він погодиться? І чи не загрубо було з моєї сторони?
- Не знаю, Чон, можливо, погодиться а можливо, і ні, чи ти був загрубий до нього ми не знаєм.
Сказала мама Чонгука.
- Ахах дуже помогла мам, але дякую. -
Чонгук посміхнувся.
- А можна я сьогодні не піду в школу?
- Добре можеш лишитися сьогодні дома.
- Ви останнім часом так багато дома, це так класно.
- Так це класно, але не надовго і скоро нас знову не буде часто дома.
- Жаль..
Стало тихо. Більше ніхто не знав, що сказати. Тиша.. Звук повідомлення.
Чонгук ліниво потягнувся до телефону. Там було повідомлення від Техьона.
- Він написааав! - закричав Чонгук чуть не впавши з крісла. Мама з татом аж підскочили від його крику, а пізніше від того почали сміятись.
- Розказуй, що написав? - сказав батько.
- Давай зараз зустрінемось біля моря - Чон прочитав в голос повідомлення .
Після цього він одразу побіг одягатися та вибіг з дому. Ще так швидко він ніколи не рухався.

За 15 хвилин Чонгук був на березі моря. З далеку він побачив Техьона, який сидів так само як і вчора.
Він підійшов ближче.
- Привіт, Техьон.
- Я згідний на те, щоб укласти з тобою контракт.
Чонгук посміхнувся, його переповнювали емоції, він був такий щасливий ніби Техьон погодився бути його хлопцем, хоча це інше.

- Добре, ти не пожалієш, обіцяю - сказав Чон з посмішкою.
- Ага.. ми будемо шось підписувати? Коли будеш починати щось робити?
- Зараз підемо до мене додому. Там підпишемо. Гроші на операцію вже є. Лишився донор, скажи тільки яка група крові у твоєї мами.
- Третя з плюсом.
- Добре, пішли, одразу познайомишся з моїми батьками.