Контракт з Чонгуком

Операція

Прокинулися Чонгук з Техьоном разом, від будильника. Сьогодні будуть робити операцію мамі Техьона. Тому вони прокинулися з ранку, щоб бути там. Чонгук з Техьоном взяли для того необхідні речі та швидко поснідали. Сьома година вони вже були в лікарні. Техьон весь час хвилювався.

- Чонгук, а в котрій мають операцію робити? - запитав Те
- В 9 ранку.
- Виходить ще дві години..
- Те все буде добре, не хвилюйся - Чон поставив руку на плече Техьона.

Вони зайшли в палату до мами Те.
- Як ти мам?
- Нормально, не хвилюйся Техьон все добре.
Техьон криво посміхнувся. Він дуже сильно переживав, ніякі слова не допомагали.
- Сонце, можеш вийти? Я дуже хочу поговорити з Чонгуком одна.
- Добре, мам, як бажаєш.
Техьон знову злегка посміхнувся і вийшов.

- Чонгук сядь, будь ласка, ближче.
Чон послухався та сів ближче до мами Те.
- Перше що я хочу сказати, це, дякую, тобі. Дякую, що ти піклуєшся про мого Те. Також я впевнена, що він так легко не погодився на те щоб бути з тобою, а мені як завжди збрехав. Які б у тебе не були способи заставити його ти молодець. Він любить тебе хоч може і не дуже показує...

Мама Те замовкла на мить.

- Я не знаю чи буду я жива після опера..
- Тьотя Хва! - Чонгук різко перебив.
- Не думайте про таке! Не лишайте Техьона, я впевнений все буде добре!
- Добре Чонгук - мама Те посміхнулась - але всеодно якщо я не виживу пообіцяй, що не лишиш Техьона і будеш піклуватися про нього.
- Обіцяти не буду але не лишу його і буду про нього піклуватися, а ви маєте жити!

Вона знову посміхнулась.
- Чонгук, дякую, що вислухав мене, можеш тепер вийти, покликати Техьона і також дати нам з ним поговорити?
- Добре - Чон посміхнувся і вийшов.

Ввійшов зразу за хвилину Те. Він сів коло мами на ліжко.
- Техьон, будь ласка, зараз послухай мене і не перебивай. Ніхто не знає як пройде ця операція і.. ти повинен бути готовим до всього. Якщо мене не стане будь сильним добре? - мама Те посміхнулась.
У Техьона несамохіть текли сльози.
- Не плач мій хороший - мати погладила Те по обличчю.
Вони обійнялись і так просиділи пів години. За той час прийшли медсестри для підготовки мами Те до операції.
Техьон з Чонгуком чекали у коридорі. Після того вернулась медсестра і дозволила ввійти. Мати вже була одягнена в операційний халат. Ще трішки і прийдуть робити анестезію.. А поки вони мають час ще трішки порозмовляти.

Час за розмовами пролетів так швидко. Було відчуття що пройшло лише декілька хвилин. Все маму Те забирають.. От-от і вона засне. Техьону стало важко стояти на ногах, тому Чонгук підтримав його.

Мамі Те вже вкололи наркоз і вона засинала на каталці. Техьон тримав її за руку, а вона засинала посміхаючись.

Все, очі мами закрились. Її забирають в операційну, а Техьон з Чоном лишаються чекати в коридорі. Те ледве тримається на ногах, тому Чонгук садить його на крісло.

- Техьон послухай мене - Чон взяв обличчя Те в руки та обернув до себе.
- З твоєю мамою все буде добре! Твоя мама буде жити! Не хвилюйся, добре?
- Добре
Чонгук посміхнувся і поцілував Техьона в чоло, після того дуже сильно обійняв.

- Чонгук, а скільки триватиме операція?
- Точно не знаю десь 5-7 годин.
- Ого.. довго..
- Ага..
- Чонгук ти краще йди додому.
- Чого?
- Ти і так стільки зробив для нас, вже хоч би тут не мучся не сиди.
- Чого це я мучусь? Я не лишу тебе тут самого, тому не кажи так.
Техьон злегка посміхнувся та сказав тихо : дякую.

Те положив свою голову на плече Чонгука. За декілька хвилин він заснув, Чон теж. Вони обоє рано встали, тому втомились.

Погода була чудова, тепла, вона зовсім не підходила під емоції та настрій Техьона. Промені сонця світили прямо в обличчя Те та Чона, тим самим гріючи їх.

Техьону снився сон:
Виходить лікар і говорить результати операції.
- Кім Техьон мені дуже жаль, але ваша мати померла під час операції
- Як померла? - Техьон почав плакати.
- Вона не померла правда? Ви ж брешете? - він продовжував плакати.
- Чонгук, це ж жарт правда?- він обернувся до Чонгука, але його там не було.
- Чонгук.. Чонгук де ти? Чонгук! - Техьон продовжив плакати і кликати Чона.
- Чонгук! Чонгук! Ти ж обіцяв.. Чонгук ти обіцяв! Ти ж обіцяв не лишати мене! Чонгук де ти?!
Він продовжував плакати і почув віддалений голос : Техьон, Техьон я поруч я з тобою.

Техьон прокинувся. Чонгук будив його, він виглядав стривожений.
- Техьон я з тобою.. я не лишу тебе я ж пообіцяв..
Техьон зрозумів що це був лише сон, розплакався і обійняв Чонгука.
Раптом вони почули крики. В операційну побіглло багато людей.

- Чонгук.. це ж не до мами? - Те глянув на Чона повними очима сліз.
Він надіявся що Чонгук підтвердить його сподівання .
- Чонгук! Це ж не до мами?
- Техьон, я не знаю..