Контракт з Чонгуком

Озеро

Чонгук проснувся, він був накритий. Техьона поруч вже не було. В домі пахло чимось приємним та солодким. Він рішив піти глянути на кухню. Там стояв Техьон та жарив млинці.
- Добрий ранок - сказав заінтересовано та сонно Гук.
- Добрий ранок - відповів посміхнувшись Те.
- А з чого ти приготував млинці?
- Я в нашому ресторанчику молоко взяв, а мука і яйця були.
- Аа класно, пахне гарно, ти, молодець, Те.
Чонгук підійшов ближче до Техьона і обійняв його за талію.
- Будеш їсти? - запитав Те ігноруючи обійми Чона.
- Я не дуже хочу зараз їсти.
- Жаль, я для тебе готував.
- Якщо для мене то буду - Чон посміхнувся .
Техьон наклав млинці у тарілку та дав Чонгуку.
- Будеш якесь повидло до млинців?
- Можна.
Те приніс Чону полуничне повидло.
- Дякую - Гук посміхнувся

Та посмішка була підозрілою і не дарма.
Чонгук зловив Техьона за руку та потягнув на себе, після поцілував в неї. Техьон здивувався, але не заперечив.
- Я думав ти будеш проти.
- За контрактом я твій, тому я не мав би перечити тобі.
- Навіть, якщо, я захочу переспати з тобою?
Техьон здивувався від цього питання і серце його забилось швидше, з'явилося легке хвилювання.
- У-угу - ледве видавив з себе Те.

Чон широко посміхнувся. Він різко встав, підхопив Техьона, закинув його на плече та направився в кімнату Те.
Чонгук положив Техьона на ліжко, зняв свою футболку та став цілувати його. Техьон нічого не робив тільки піддавався йому. Те було страшно, але і опиратися він не хотів.

Гук зупинився та зняв футболку з Техьона, після чого почав цілувати його ключиці, шию та груди. Він це робив ніжно, але швидко. Далі він вернувся да губів Те. Він різко зупинився. Чон взяв свою футболку і направився на вихід з кімнати.

- Ти куди? - запитав вже до кінця здивований Те.
- Доїдати млинці які ти мені готував - він посміхнувся.
- Щось не так мій хороший? Хочеш продовження? - ще ширше посміхнувся Гук
- Ні - відповів тихо Те.
Чон вийшов з кімнати.
- Божевільний..
- Техьооон я все чуую! - закричав Чонгук.

Техьон одягнув футболку та через деякий час, коли відійшов від минулих подій, пішов на кухню до Чонгука. Чон за той час поїв і мив посуд.
- О ти посуд миєшся, класно, дякую - щасливо сказав Те.
- Не будеш весь час тільки ти щось робити - посміхнувся Чон.
- Дякую, за млинці вони смачні.
- Прошу - посміхнувся Те.
- Мені потрібно буде сьогодні взяти речі з дому. Добре, що вихідні, підеш зі мною?
- Ні, напевно, давай краще ти підеш сам, а я тоді до мами сходжу.
- Добре як хочеш.