Контракт з Чонгуком

Вечірка

Чонгук проснувся. Вони з Техьоном досі спали в обнімку. Чон згадував усі вчорашні події. Він хотів обняти Те, ще сильніше, сховати його від усього світу, щоб ніхто його більше не обідив.

Техьон також почав прокидатися.

- Добрий ранок - посміхнувся Чон - як ти?
- Добрий ранок, добре, дякую, тобі Чонгук.
Техьон теж посміхнувся.
- Напевно, потрібно вже вставати та збиратися до Хосока - встав та потягнувся Те.
-Техьон, може хочеш сьогодні лишитися дома?
- Ні, на нас будуть чекати - посміхнувся Те.
- Не переживай зі мною все гаразд, я просто це забуду - ще ширше посміхнувся Техьон.
- Добре, як хочеш - у відповідь посміхнувся Чон.

Те і Гук встали застелили ліжко та пішли на кухню.
- Добрий ранок, мам.
- Добрий ранок, тьотя Хва. - сказав стидаючись Чон.
- Добрий ранок хлопці, як ви виспались? Як ти Те?
- Так виспались мам, я добре - посміхнувся Техьон та обняв маму.
- Будете їсти? Я приготувала омлет.
- Так, дякую мам - посміхається знову Те
- Дякую, тьотя Хва - сказав Чонгук
Вони сіли їсти.
- Як смачно! Ви так смачно готуєте. І Техьон теж смачно готує видно, що у вас навчився.
Мама Те тільки посміхалась їй було приємно.

- Дякую, мам. Чонгук пішли збирати речі ?
- Так пішли, дякую ще раз було дуже смачно.
Вони пішли в кімнату. Почали збирати речі.
- Чон може хочеш сходити в душ?
- Та ні, ми ж всеодно до мене будемо йти там сходжу. Ти якщо хочеш йди сходи, думаю тобі якраз це потрібно. Я поки ще поскладаю речі.
- Добре як хочеш, дякую Чон.
Техьон посміхнувся та пішов.

Чонгук склав речі та сів на ліжко. Він почав оглядати кімнату, так як робити йому не було що. На стінах були фото Техьона з тьотьою Хвою, вони виглядали щасливими. Чонгук посміхався злегка. Раптом почувся грохіт з ванної кімнати. Чонгук одразу побіг до дверей.
- Техьон, у тебе все добре?! - Чон постукав у двері.
- Техьон дай відповідь, все гаразд?
У відповідь Чон нічого не почув.
- Техьон я зараз відкрию двері! Все добре?
Чонгук знову нічого не почув у відповідь..
Він відкриває двері бачить Техьона, який валяється на підлозі. Те встиг накинути на себе рушник.
- Ти як? - спитав Чонгук відвернувшись від Те.
- Нога болить.
- Тобі помогти?
- Не знаю, попробую сам встати..
Чонгук почув знову звук удару, Техьон ще раз упав..
- Давай я тобі все-таки допоможу.
- Добре.
Чон підходить до Те і помагає йому підвестися, але щось знову іде не так і вони вже обоє падають.
- Хлопці у вас все добре? Що це за звуки? - заходить мама Те.
- Ой здається я не вчасно.
Мама Техьона швидко виходить.
- Мааа це не те, що ти подумалааа - закричав Те і знову попробував встати, його спроба закінчилась невдачею і він знову впав на Чонгука. Рушник, який був на Техьоні вже ледь тримався. Техьон хотів ще раз встати.
- Техьон, зупинись. Якщо ти зараз ще раз попробуєш встати, то твій рушник злетить.
Техьон почервонів від того, що він усвідомив всю ситуацію, яка зараз відбувається.
- Що тоді робити? Ми ж не будемо тут весь час так лежати.
- Зараз побачиш.