Контракт з Чонгуком

Подарунок

В операційну побігло багато людей.
Техьон істерично плакав, а Чонгук старався якось його заспокоїти.
Чону було боляче дивитися на Те. Його серце розривалось, бо його кохання, серденько, душа, плаче гіркими слізьми і він не може ніяк йому помогти.

Техьон трішки заспокоївся, він сидів в обіймах Чонгука. Чон погладжував його по голові та промовляв, що все буде добре.
За пів години прийшов лікар з операційної. Те одразу встав і підбіг до нього, Чонгук слідом.
- Операція була важка.. Але ваша мати буде жити, якщо все прийметься.
Техьон знову розплакався і обняв Чона.

Через 3 місяці:
- Ураааааа нас взялиии!
Техьон бігає по кімнаті і кричить від радості. Чонгук сміється і також радіє.
- Мааам нас взялиии!
Те побіг до мами і обійняв її.
- Вітаю Техьон, ви з Чонгуком молодці !
- Чонгууук! - закричав Те.
- Дзвони дядьку Мін Дже та тьоті Мійон!
- Добрее - Чон закричав з кімнати.

Чонгук набрав трубку та подзвонив до мами.
- Мама привіт!
- Привіт Чонгук , щось сталось?
- Та сталось.
- Що? щось погане?
- Ні, мама нас взялиии!
- Ооо урааа! Вітаю ви молодці.
Було добре чути як мама Чонгука радіє за них з Те.
- Мін Дже чуєш Чонгука з Техьоном прийняли!
Вона закричала до свого чоловіка.
Оо це прекрасно - було чути в телефоні.
- Ало, Чонгук, привіт - трубку взяв батько.
- Привіт тато.
- Вітаю вас! Приїжджайте сьогодні до нас і Хву беріть з собою.
- Добре, передам Те і тьоті Хві. Дякую, папа.

Чон пішов до Техьона і його мами та розказав їм про запрошення. Вони були за.
Після операції мами Техьона їхні родини дуже сильно зблизились і вони як рідня.

Після того Чонгук з Техьоном пішло до кімнати, а мама Те пішла трішки відпочити.

- Чонгук я такий щасливий, це так чудово, що у нас вийшло поступити.
- Так, Техьон, це прекрасно. Я також щасливий.
Вони обійнялись. Вони посиділи так досить довго. Ніхто нічого не хотів казати. Вони обоє були щасливими. У них обох вийшло поступити в інститут в який вони хотіли. Мама те здорова, вони разом. Все прекрасно більше нічого і не треба. Головне, щоб все було добре.

Згодом вони пішли збиратися до батьків Чона. Чонгук жив на два доми. Деколи в батьків і часто ночував у Те. Вони з Техьоном збираються купити собі спочатку квартирку і жити разом поки вчаться. А далі як життя заведе.

Збирались не довго. Перед тим, як йти до Чона вони зайшли в магазин та купили торт. Мама Техьона виглядала прекрасно, її шкіра більше не така бліда та є рум'янець на щоках. Більше на їх тілі немає синців, тому Те коли дивиться на неї щасливий. Також багато чоловіків оглядається на неї, Те впринципі був би не проти, якби  його матір найшла собі людину, яку буде кохати, а та людина її.

Вони прийшли до дому Чонгука. Відкрила мати.
- Ооо привіт! Нарешті ви прийшли!
- Привіт - відповіли всі разом.
- Вибач Мійон, в магазин ще заходили.
- Бачу, ви як завжди не з пустими руками. От скільки раз я кажу, що не треба? Хто мене слухає.
Всі посміялись та зайшли в дім.

На столі, як завжди вже було накрито. Батьки Чона якимось дивом завжди швидко готують.

- Мійон, як ви так швидко готуєте?- запитала мама Те
- Не знаю просто швидко починаєм.
- Не хочеш працювати зі мною в ресторані?
- О гарна ідея, а то надоїло вже весь час їздити по тих відрядженнях.
- То ти мене покидаєш?! - запитав обурюючись батько Чона.
- Та, я тебе покидаю Мін Дже, ми всеодно не бачимось - граючи сказала мати.
- Ех добре. Давайте їсти?
- Ага.
Поки вони їли то згадували всякі смішні речі та сміялись. Була зручна сімейна атмосфера від якої ставало добре.

Вони поїли і батько Чонгука встав зі столу.
- Чонгук і Техьон а тепер ходіть зі мною! - сказав він грубо майже кричачи.
- Тато а ми щось зробили?
- Так, дядя Мін Дже ми щось зробили? - спитав також Те
- А ну закрились! Ходіть за мною і не говоріть!
Чонгук з Техьоном послухались та мовчки пішли за ним. Мама Те і мама Чона також пішли за ними.

Батько Чона прямував на задній двір будинку. Коли вони туди ввійшли то на столі стояла якась коробка.
- Бачите коробку?!
- Бачимо - хором відповіли хлопці.
- Відкривайте!
Чон і Те послухались та швидко пішли до тієї коробки в голові у них були різні думки обоє через тон батька Чона готувалися до чогось поганого.

Вони відкрили ту коробку. У ній стояли два квитки в Пусан.
Хлопці в здивуванні подивилися на батька Чона, від чого той почав сильно сміятись, матері також.
- Це хлопці вам подарунок від нас - батько вже лагідно і весло сказав.

Чонгук з Техьоном були шоковані вони не знали що казати з того всього лише посміхались.
- Дякуємо вам - почав Чонгук.
- Так, дякуємо, це справді дуже класно! - почав підтримувати Те
- Не має за що! Ви заслужили на це. Ви обоє поступили в найкращий університет Сеула, тому ви заслужили і не потрібно дякувати! А тепер давайте будемо збирати зі столу та будемо йти відпочивати

Вони прибрали зі столу та розійшлися по кімнатам. Вони рішили що Техьон з мамою будуть почувати нині в Чона. Те спить з Чонгуком в Чонгуковій кімнаті а мамі Те виділили свою кімнату.

- Чонгук це так класно, ми з тобою самі їдем в Пусан.
- Таак це дуже класно. Там гарно, море, літо, можна буде купатися і багато чого різного робити.
- Агаа можна буде розслабитись та відпочити.
Вони обійнялись ще трішки поговорили, а тоді як завжди заснули в обнімку.