Контракт з Чонгуком

Ти як зірка

Техьон ледь проснувся, так як пізно лягнув. У нього злипалися очі, він дуже сильно хотів спати. Те подивився на годину, він запізнювався в школу...
-Чорт! - крикнув він і побіг збиратися в школу.

Чонгук також пізно проснувся. Але він не переживав, тому що його відвезуть в школу. Він їхав в школу і дивився в вікно. Чон побачив хлопця який біг. Це був Техьон.
Чон попросив зупинитися і покликати його друга, щоб вони поїхали разом в школу.
- Техьон! - покликав Чонгук та вийшов з машини. Техьон зупинився та обернувся на ім'я, він побачив Чонгука який стояв коло машини і махав йому?
- Сідай разом поїдемо в школу - Чон посміхнувся.
-Привіт, ні, дякую я пробіжусь - відповів Техьон і продовжив бігти.
Чон сказав, щоб водій їхав додому, а сам побіг наздоганяти Техьона.
- Я рішив з тобою пробігтися - напів закричав Чон Техьону.
- А дарма, бо запізнишся на урок.
- Нічого, деколи бігати корисно - засміявся Чон.
- Та й обом веселіше.
- Божевільний.. - напів здивовано сказав Те
- Досить мене так називати - з при сміхом сказав Чонгук.

Як і очікувалося вони запізнилися на урок.
- Чон, Кім чому ви запізнюєтеся на уроки? Щей обоє, ви ж найкращі учні в класі, а ти Чон, недавно перевівся, так не робиться! Обоє йдіть до директора! - насварила вчителька.
- Якби ти не побіг за мною, не йшов би зараз до директора - сказав нервово Те.
- Це був мій вибір - посміхнувся Чон
- Ні, ну ти точно божевільний.

Вони постукали до директора і ввійшли.
- Чон, Кім ви тут вже як почесні гості - сказав директор.
- От що мені з вами робити? Може лишити прибирати після уроків? - Чон і Те мовчали.
- Ну якщо ви мовчите то залишаєтеся прибирати клас, а тепер йдіть на уроки.

Техьон і Чон пішли на уроки. На перерві з них посміялися хлопці.
- Те, Чон, ви попадаєте разом в якісь неприємності, а тепер вас залишають прибирати разом клас, вже як дорама. А далі що? Ви почнете зустрічатись? - посміявся Юнгі.
- Юнгі ти здурів? - відповів серйозно Те.
- Та чому, гарно виглядаєте разом - продовжує Юнгі.
- Ти теж з Чіміном дуже гарно виглядаєш - посміявся Чон.
- Еее а я тут до чого? - обурився Чімін.
- Ні, ну ви з Юнгі справді гарна пара - засміявся Джин.
- Ти б краще мовчав, я зараз нагадаю як вас з Намджуном застукали коло стінки - сказав насмішкувато Юнгі.
- Ви всі прекрасні пари і Чон з Те, і Юнгі з Чіміном, і Джун з Джином - заявив з посмішкою Хосок.
- На жаль тобі щастить і ми тобі пару не можемо найти - сказав Намджун і всі посміялися.
- А так то як ви застукали Джина з Намджуном? - запитав Чон.
- Та їх обох якось поставили прибирати клас разом, так як і вас. Але Техьон забув в класі книжку і ми: Я, Те, Чімін і Хосок вернулися до класу. Коли ми зайшли, ми побачили таку картину: Намджун притиснув до стінки Джина і вони так стояли наче Джун хотів поцілувати Джина - засміявся Юнгі.
- Вони тоді були такими наляканими - посміявся Чімін.
- Не те слово - підтвердив Техьон.
- Потрібно теж так сьогодні щось забути і прийти в неочікуваний момент - засміявся Джун.
- Ми, не ви - відповів Те.
- Ну це ми ще побачимо - посміхнувшись сказав Джин.
- Ну ми вам зіпсували час коли ви були разом, тому давайте не будемо його псувати Чонгуку і Те - засміявся Хобі.
Гук і Те подивився один на одного з дивним вираженням обличчя.
- Мені подобаються дівчата, тому можете приходити - посміхнувся Чон.
- Всім нам подобалися дівчата, але вийшло так - засміявся Джин
- То ти признаєшся в тому що тобі подобається Намджун? - запитав з посмішкою Хосок.
Джин промовчав.
- Добре , досить, всі ми знаємо що тут всі закохані один в одного, навіть якщо кажуть, що ні - сказав Хо.
- Надіюсь я дочекаюся того моменту коли ви скажете це самі - посміхнувся Хосок.
Ніхто вже більше нічого не говорив, тому, що і не було що говорити, так як Хосок сказав правду і це всі знали..

Уроки пройшли швидко і легко, як на диво. Але на домашнє завдання задали багато. Так як уроки завершились Чон і Те лишилися прибирати клас. Вони мовчки прибирали. Не знали, що сказати один одному. І тут Техьон порушив тишу.
- Директор говорив нам займатися обом. Коли почнемо?
- Не знаю, ну точно, що вже не сьогодні - засміявся Гук.
- Таак, сьогодні точно ні. Якщо будемо займатися то в школі після уроків?
- Думаю можна або в тебе, або в мене, так буде зручніше .
- Добре, Чон, а чому ти рішив побігти за мною?
- Так веселіше - широко посміхнувся Чонгук.
- Ти справді божевільний.
- Еее ну перестань вже.
- Не перестану, це твоє прізвисько, назавжди - засміявся Техьон.
Те взяв крісло, щоб витерти пил з верху. Але щось пішло не так і він полетів в низ. Він впав на Чонгука, який проходив повз по ганчірку. Техьон і Гук лежали по серед класу, дивилися один одному в очі та мовчали.
- Ти як зірка. Весь час падаєш на мене.
- Вибач, ти не забився? - встав і поміг встати Чонгуку Те.
- Ні, а ти як?
- Добре.
- Давай краще я сам там витру?
- Гаразд, тільки не впади як я.
- Добре - Чон посміхнувся.

Вони ще прибирали 20 хв.

- Вроді все? - запитав щасливо Те.
- Так, все. Можна йти додому - посміхнувся Гук.
- Можна - посміхнувся Техьон .
- Я впевнений, що в цьому класі ніколи ще не було так чисто - сказав задоволено Те.
- Швидше всього так і є - продовжує посміхатись Чон

По дорозі додому Чонгук і Техьон розмовляли. Вони виглядали разом щасливими. Техьон був чимось радий, що Чон перевівся до них. Чон теж був радий цьому переїзду, хоча спочатку він так не думав. Чонгуку досі здавалося, що в нього симпатія до Техьона, але його це вже не нервувало.

Вони обоє прийшли додому досить пізно.

Техьон цього дня вже не помагав мамі в ресторані. А просто приготував їм вечерю і пішов вчити уроки. Спати Те лягнув як завжди пізно. Перед сном він думав про те, що з ним було в день, його мучило питання чому Чонгук так хоче спілкуватися з ним і чому самого Техьона так тягне до нього.

Чонгук коли прийшов додому поїв і також пішов вчити уроки. Спати він лягнув не пізно, але приблизно з годину він лежав і не міг заснути. Він думав про Техьона, про його чудесні карі очі, і чорне м'яке волосся. Він досі бачив ту картинку як Те впав на нього. Раптом Чонгук подумав чому вони не мають номер один одного і рішив, що потрібно обмінятися.