Контракт з Чонгуком

А якби все було по іншому?

Чонгук проснувся від того, що його будила мама.
- Чонгук прокидайся і йди в низ. З тобою хоче поговорити батько.
- Добре мам.
Мама Чонгука вийшла. Чон встав застелив ліжко, переодягнувся та спустився в низ.

- Добрий ранок, а коли ви приїхали?
- Добрий ранок, Чонгук, приїхали ми сьогодні в ночі.
- Зрозуміло, я радий. Про що ти хотів поговорити?
- У тебе є дівчина?
- Хах дуже гарна тема з ранку. Ні, немає у мене дівчини. Чому ти раптом запитав?
- У наших колег по роботі є донька, вона твого віку. Я б хотів, щоб ти з нею почав спілкуватись і було б добре якби це було більше ніж спілкування.
- Тато вибач, але я не буду з нею спілкуватись. І нічого більшого в нас з нею не буде.
- Чому? Тобі хтось подобається? Якій красуні повезло?

Чонгук зітхнув. Він зрозумів, що, напевно, пора казати про те, що йому не подобаються дівчата. Чон розумів, що напевно його батьки будуть проти цього, але йому було всеодно.

- Тато і мама сядьте краще.. нам пора усім поговорити. Надіюсь, ви приймете те що, я вам зараз скажу..
Мама і тато Чонгука сіли та уважно слухали Чона.

- Мене останнім часом не інтересують дівчата.
- Тобто? - перепитав тато Чона
- Мені не подобаються дівчата.
Батьки Чонгука мовчали. Вони дивилися на Чона шокованим поглядом.

- Ти не будеш зустрічатись з хлопцем! Я не дозволю і ніколи не благословлю тебе!
- Я в тебе дозволу не питаю і благословення не прошу. Повір я, всеодно, зроблю те, що хочу. Навіть, якщо ти відмовишся від мене.
- Тоді можеш збирати свої речі і йти з цього дому!
- Добре, це твій вибір тату - Чонгук посміхнувся.
Мама Чона нічого не сказала. Вона досі сиділа мовчки. Батько завівся від посмішки Чона.

Чонгук пішов до своєї кімнати швидко зібрав речі та вийшов з дому. Перед тим він віддав всі кишенькові гроші батьку (за власним бажанням).
Чон не знав куди йому йти, тому рішив спитати в хлопців, чи не міг би він пожити в них декілька днів. Чімін не міг так як у нього дома немає місця, до Джина приїхали родичі тому, теж немає місця. Юнгі сказав, що Чон поки що може пожити в нього. До Намджуна і Хосока Чонгук не встиг подзвонити, а до Те навіть і не збирався, так як той не хоче з ним спілкуватись.

В Чонгука були плани пожити в Юнгі і знайти собі роботу. Так він зможе собі купити їсти і може вийде знайти якесь житло.

В Техьона:
Техьон проснувся. В середині нього було пусто. Він встав вмився та пішов готувати їсти. Після того він збирався провідати маму та шукати якусь роботу. Він попередив вчителів, що його не буде цього тижня в школі. Техьону потрібно щось зробити для того, щоб знову вчитись. Тому цей тиждень він буде працювати і все робити аби заробити якісь гроші на операцію, а також він буде починати шукати донора.

Під час готування Те поговорив з хлопцями. Вони зробили йому допит. Він усе розказав і пояснив, після чого сказав, що йому треба вже йти.

В Чонгука:
Чонгук дійшов до квартири Юнгі.
Він постукав в двері, за хвилину перед ним з'явився Юнгі.
- Привіт, заходь і почувайся як в дома.- сказав байдуже Мін.
- Привіт, дякую.
- Будеш чай, каву?
- Ні, дякую. Напевно вже і в школу пора.
- До речі, та, нам пора в школу.
Ходи я покажу де ти можеш мешкати, а тоді піду зберусь і підем в школу.

Юнгі відвів Чона в кімнату, а сам пішов збиратись. Кімната була не величка, але комфортна.
За пару хвилин зайшов Мін для того, щоб вони йшли в школу.

Половину дороги в школу вони йшли мовчки. Але в Чонгука в голові було одне питання, яке йому не давало покою.
- Юнгі, а як Техьон? Що у нього сталось?
- Мама хвора. Нашої допомоги він не прийме, тому буде сам заробляти на операцію. Ну або візьме в борг бо брати безплатно він не хоче. Так він сказав. Вредний капець.
- Блін.. Так жаль.. (Чонгук ще не знає як воно відіграє свою роль у його житті)

- Чонгук, а чого ти рішив в когось з нас жити?
- З батьком посварився і він вигнав мене з дому. - Чонгук посміхнувся.
- Що ти натворив, що тебе з дому вигнали?
- Влюбився в хлопця.
- Мда.. Співчуваю. - Юнгі поставив руку Чону на плече.
- Якщо будеш довго жити в мене через це то не буду бубніти.
- Ахахха дякую.
Вони дійшли до школи.

В Техьона:
Те сходив до мами. Кожен день мама виглядає все гірше і гірше. Техьону від цього ставало сумно.
Після того, як він відвідав маму, Те пішов шукав роботу.
Успіху ніякого не було. Всі відмовляли і це логічно так як він не повнолітній. Техьон цілий день цим займався і через те, що не було успіху він втомлений та засмучений пішов додому.
Прийшовши додому Техьон зразу впав на ліжко, не поївши він заснув. Сон був єдиним виходом сховатися від проблем. Авжеж, Техьон знав, що він не зможе завжди ховатися. Перед тим як вирубатися він думав: якби ж у мене була можливість собою пожертвувати, але спасти маму..

Після школи Чонгук теж шукав роботу, успіху у нього теж не було. Прийшовши в свій тимчасовий дім Чон повечеряв разом з Юнгі. Після того вони вивчили уроки та лягли спати.
Перед сном Чонгук собі лежав і думав. В думках промайнула думка: а якби все було по іншому? Чон не сильно почав про це замислюватися і в скорому часі заснув.