Я люблю цей шторм, що видуває мій мозок,
Усіх людей, що так кричать:"ти лиш дефект мого зору"
І не хотів би я бути протагоністом з дитячих кàзок,
Що ніколи не зазнають фатальних поразок
Я для когось антагоніст, хоч і жертвую собою.
Та нікого не цікавить, тернистий шлях, що пройдений мною,
І без них як безхатню собаку себе зацькую,
Та певне ще сподіваюсь, на чудову партію в гру...
P.S. це мав би бути вірш з іронією, а от чи вийшло, не маю поняття, оскільки ніколи нею ще не користувався...
ВИ ЧИТАЄТЕ
Темна сторона
Historia CortaУ кожного з нас є темна сторона. Ви часом не задумувались, чому саме вона існує? І хто живе всередині наших сердець, ховаючись за посмішкою на наших обличчях? Спершу задумувалось як збірка роздумів, однак в більшості тепер тут вірші(з 8мої частини)...
